У рамках дослідження компанії Dеloitte (див. «ДК-Зв’язок», № 19) було визначено три ефекти впливу сектора стільникового зв’язку на економіку країни: з боку пропозиції (оцінювались приріст вартості і зростання рівня зайнятості у компаніях – прямих та опосередкованих суб’єктах сектора, які включені у процес створення вартості), попиту (підвищення продуктивності праці внаслідок використання мобільних телефонів у ділових цілях) та нематеріальні соціальні вигоди для споживачів. Для врахування опосередкованого впливу сектора на інші галузі економіки було введено економічний мультиплікатор (коефіцієнт) на рівні 1,2. Нагадаємо, що цей коефіцієнт експерти Dеloitte вводять в економічну модель для врахування всіх можливих витрат.

Економічні ефекти

Фахівці Dеloitte вирахували кількісно внесок сектора мобільного зв’язку в економіку. Загальний внесок розраховувався шляхом додавання всіх складових – прямого внеску стільникових операторів в економіку країни, опосередкованого впливу суміжних галузей та економічного мультиплікатора. На думку експертів, цей статичний аналіз дає «моментальний знімок», проте не враховує майбутні вигоди для економіки, що випливають з економічного зростання.

Витрати абонента на послуги мобільного зв’язку перетікають по ланцюгу створення вартості між суб’єктами сектора (оператори, постачальники, дистриб’ютори обладнання та рішень та ін. – див. таблицю) і, зрештою, частково повертаються до бюджету країни у вигляді податкових платежів. Грошові потоки між компаніями в цьому секторі та реінвестовані кошти йдуть на виплату зарплат, сплату податків, закупівлю ресурсів та інші витрати. За результатами аналізу встановлено, що торік частка внеску сектора у ВВП країни з боку пропозиції становила близько 3,5 % від 6 % внеску всього сектора. Варто зазначити, що цей рівень не змінився порівняно із 2006 роком.

Для оцінки впливу мобільного зв’язку з боку попиту було проаналізовано ринок праці та визначено частку абонентів, які користуються мобільними телефонами в ділових цілях.

Загалом внесок сектора у ВВП країни з боку попиту торік становив 1,2 %, тоді як у 2006 році – 0,5 %.

За оцінками компанії Dеloitte, використання мобільного зв’язку в ділових цілях сприяло підвищенню продуктивності праці окремого співробітника на 9 % (оцінка ґрунтується на міжнародному порівняльному аналізі та інтерв’ю, проведених Dеloitte в Україні). Низький рівень проникнення стаціонарного зв’язку та доступу до Інтернету (12 %) означає, що продуктивність праці в Україні, пов’язана з розвитком послуг мобільного зв’язку, ймовірно, вища, ніж в інших країнах із більш розвиненими альтернативними інфраструктурами. На думку експертів, завдяки підвищенню продуктивності праці за рахунок використання послуг мобільного зв’язку торік ВВП України збільшився на 7,7 млрд грн. Сьогодні є всі передумови для того, щоб очікувати збільшення цього впливу на продуктивність праці. Загалом за останні чотири роки економічний внесок мобільного зв’язку значно зріс. У цьому секторі на умовах повної зайнятості працюють близько 120 тис. вітчизняних спеціалістів, тоді як у 2003 році їх нараховувалося 75 тис.

Виграє абонент

Як вважають експерти Dеloitte, активний розвиток сектора мобільного зв’язку приніс абонентам стільникових операторів чималі нематеріальні вигоди, які було оцінено за допомогою концепції «готовності оплати». Об’єднавши всі дані аналізу, було зроблено висновок, що підвищення рівня використання мобільного зв’язку поряд зі зниженням вартості голосового трафіку створює чисті вигоди для споживачів. Загалом розвиток сектора сприяє розбудові демократії в Україні, відкритості суспільства, підвищує рівень соціальної згуртованості громадян у зв’язку з можливістю використання послуг на базі технології LBS та пристроїв стеження за дітьми. За оцінками Dеloitte, торік нематеріальні вигоди, якими скористалися споживачі, становили 7,6 млрд грн.

Також вважається, що велике значення для користувачів мають програми з корпоративної відповідальності, які реалізують оператори стільникового зв’язку. Серед них програми, спрямовані на поширення послуг стільникового зв’язку та набуття навичок із використання ІКТ-технологій малозабезпечених верств населення країни, у сільській місцевості, і розраховані на довгий термін. Також чималий нематеріальний ефект мають інші соціальні та благодійні проекти, направлені на підтримку сиріт, інвалідів, ветеранів та людей похилого віку.

Robo User
Web-droid editor

      

Читайте також