У Японії роботи замінюють людей які працюють на складах.

В умовах гострого дефіциту робочої сили Японія починає активно тестувати автоматизацію складів та доставки. Як повідомляє Financial Times, країна розглядає роботизацію як один із способів зберегти колишні темпи логістики та компенсувати падіння числа працівників.

На складі Amazon у місті Чиба кількість роботів вже перевищує кількість двох тисяч співробітників. Завдяки автоматизації місткість об’єкта на 40% вища, ніж у звичайних складів. Компанія також представила нову машину для автоматичного пакування та систему сортування, що дозволяє об’єднувати кілька товарів в одну посилку.

Інші варіанти застосування роботів

Проте експерти зазначають, що вивести роботів на вулиці для безпосередньої доставки поки що набагато складніше. У країні гостро відчувається брак водіїв вантажівок: за прогнозами Nomura Research Institute, до 2030 року їхня кількість скоротиться на третину і становитиме близько 480 тисяч осіб. Amazon розглядає перехід від великих розподільчих центрів до менших хабів ближче до клієнтів, де роботи зможуть виконувати більше завдань із упаковки та сортування.

Компанія також запускає систему штучного інтелекту DeepFleet, яка керує роботами на складах та підвищує їхню швидкість приблизно на 10%. При цьому японські логістичні гіганти на кшталт Nippon Express впроваджують інновації обережніше через високу вартість, різноманітність товарів та специфіку запитів клієнтів. Більшість проектів поки що залишаються демонстраційними, компанії оцінюють їхню економічну вигоду.

За даними аналітиків, 2024 року ринок автоматизації складів у Японії досяг $1,28 млрд. До 2030 року його планується наростити більш ніж на 21% щорічно. Основний прибуток поки що приносить обладнання, але найбільш швидко зростає сегмент програмного забезпечення.

Головними перешкодами для масштабного впровадження роботизації є висока ціна інтеграції в існуючі об’єкти, складна архітектура японських складів з маленькими площами та багаторівневим плануванням, а також порівняно повільний розвиток e-commerce. У Японії онлайн-продаж займають менше 10% роздрібного ринку, що значно нижче, ніж у Європі.

Щоб компенсувати дефіцит робочої сили, логістичні компанії навіть розглядають можливість найму іноземних водіїв. Подібні проблеми відчуває і сфера обслуговування: у деяких японських кафе вже працюють роботи-офіціанти у формі кішок, що підкреслює масштабні демографічні виклики для країни.