Це не рекламна стаття, а результат пошуків автора та особистий досвід на тему вічної проблеми мережевих пристроїв

---

 

Збої у роботі цифрових пристроїв відбуваються регулярно. Іноді внаслідок нетипових умов роботи, іноді через недогляд при розробці. З проблемами Wi-Fi стикалися всі і формулювання «перезавантажити мережу/роутер/вай-фай» стало звичайним. Як же роутери Mikrotik, зі складним на перший погляд інтерфейсом налаштувань, можуть вирішити проблеми рядового користувача з Wi-Fi?

 

У близькій ретроспективі

 

Ринок мережевих пристроїв дуже великий. В Україні він почав активно зростати 5-7 років тому, коли проникнення Інтернету в нашій країні досягло 71%. Цьому сприяли, зокрема, смартфони, які відкрили доступ до інтернету там, де не було кабельних провайдерів.

 

Користувальницьких пристроїв у домашніх мережах стає все більше. Потреба збільшення пропускної спроможності виявляється все гостріше. Разом з тим, важливим фактором стала можливість оптимально перерозподіляти сигнал мережевим обладнанням. Щоб мінімізувати наслідки від накладання радіочастот усередині та ззовні (від сусідів, наприклад) домашньої мережі.

 

Ось уже кілька років ми стикалися з дуже банальним і водночас загадковим явищем. В описі чергового Wi-Fi-роутера говорилося про «сотню пристроїв, що підключаються, стабільному сигналі, безперебійній роботі» і т.д. Поки тестуєш девайс тиждень-два все дійсно добре. Відео у високій роздільній здатності з локальної мережі, відео-стрими, соціальні мережі та ігровий трафік, всі вони справно приходять на девайси і потік даних досягає заявленої пропускної спроможності. Кількість одночасно підключених пристроїв приблизно відповідає ціновому діапазону. Бюджетний роутер «перетравлює» десяток пристроїв, середній – під два десятки, дорогий – стільки пристроїв знайти складно. Канали даних заповнюються відповідно до заявлених цифр. У середньому, при не інтенсивному трафіку нормально працюють з інтернетом і десять, і п’ятнадцять пристроїв. Загалом характеристик зазвичай у надлишку для середньостатистичної квартири або будинку.

 

Однак коли користувачі зупиняються на виборі і купують маршрутизатор додому, все стає не так райдужно. За кілька тижнів-місяць спостерігається спонтанне пропадання інтернет-сигналу, яке лікується виключно перезавантаженням. Як приклад, десяток пристроїв друзів «ломиться» постити фото в інстаграм і мережу лягати. Особливо прикро, коли граєш в мережеві ігри і від інтернету, що «впав», зливається ковзанка.

 

 

Перші рази грішиш на провайдера. Оновлюєш прошивку, якщо така можливість є. Але найчастіше просто перезавантажуєш маршрутизатор, чекаючи на зелену індикацію з’єднання зі свічем провайдера і працюєш далі… До наступного такого «відпадання» інтернету. Сервісні центри можуть лише запропонувати перепрошивку маршрутизатора. Це, зрозуміло, не допомагає і через місяць-півтора все повторюється.

 

Лабораторних досліджень та глибоких досліджень наш Тестлаб не проводив. За логами, неполадок та недоробок жодного разу не було, а препарування коду задоволення не дасть. Навіть витративши на дослідження роки, навряд чи знайдений глюк виправлять та вирішать на глобальному рівні.

 

Зазначимо, що історія таких дрібних багів і необхідності періодично перезавантажувати роутер закінчилася досить несподівано. Ідея цієї статті тому й народилася, що ще рік-півтора тому, вирішенням усіх проблем із зависаннями роутерів було придбання пристрою від Mikrotik.

 

Так співпало, що в середині 2020 все частіше в інтерфейсах почала з’являтися можливість планувати регулярне перезавантаження пристрою. Це було і до того очевидним рішенням, але оскільки вендори додавати такий пункт не поспішали, Mikrotik, що не глючали, і були манною небесною. Бренд, відомий у вузьких колах фахівців, не мав таких проблем у принципі.

 

 

 

Трохи історії

 

1996 року на ринок вийшов латвійський виробник мережного обладнання. Компанія Mikrotik розробляє та продає дротове та бездротове мережеве обладнання, зокрема маршрутизатори, мережеві комутатори (світи), точки доступу, а також програмне забезпечення – операційні системи та допоміжне ПЗ. Одним із продуктів MikroTik є RouterOS – мережна операційна система на базі Linux. Зокрема роутери Mikrotik вважаються найкращими з погляду мережного інженера. Вони дозволяють будувати дуже складні мережеві рішення і водночас не вимагати замість великих сум за пристрої.

 

 

Якщо представити найкрученіший домашній маршрутизатор з «сотнею функцій і налаштувань», то в описі Mikrotik-а варто написати «нескінченність +1». Тому що ця кількість залежить тільки від прямоти рук та вміння працювати з кодом. Ми ж поговоримо про їхній пристрій для малих приміщень і простих конфігурацій з одним роутером і десятком пристроїв користувача. Хоча у наших колег успішно працюють мережі з кількома камерами спостереження, мережевими сховищами (NAS) та безшовним роумінгом із кількох точок.

 

Ймовірно, у вас вже склався образ утилітарної чорної коробочки, яку можна налаштувати, використовуючи командний рядок та шаманський бубон. Почасти ви матимете рацію, якщо говорити про моделі 8-10 річної давності. Однак за останні роки в портфелі Mikrotik з’явилися й симпатичні пристрої. Більше того, у RouterOS є режим швидкого налаштування, який інтуїтивний та зрозумілий. Так що без будь-яких спеціальних знань можна налаштувати такий девайс і вдома.

 

Закономірно запитуючи «А навіщо власне брати щось, що не на слуху у більшості?», відповідаємо: «Зараз у 2021 році гострої потреби немає. Але ще рік тому перезавантаження за розкладом не було і роутери за 100, 200, 300 і більше доларів, регулярно змушували, щоб їх ребутнули з інтерфейсу або кнопкою на корпусі». Це якщо резюмувати.

Mikrotik hAP ac²

 

 

Коротко розповімо про те, що таке Mikrotik та RouterOS на прикладі моделі за $60. Нині його можна знайти навіть за $45-50. Цей огляд ми підготували для користувачів з базовими знаннями. Передбачається, що вони знають, як створити єдину домашню мережу з кількома точками доступу та вибрати для кожної вільний бездротовий канал як мінімум.

 

Дизайн Mikrotik hAP ac² можна назвати утилітарним і простим, якби це було важливо для маршрутизатора, який ви побачите один раз – в день покупки і момент розміщення його на шафі, або в будь-який закуток. Встановити, до речі, його можна по-різному – на ребро, плашмя чи повісивши на стіну.

 

 

Mikrotik hAP ac² має підтримку двох діапазонів: 2,4 та 5 ГГц. Модель належить до класу AC1200 і забезпечує до 300 Мбіт/с 802.11n і до 867 Мбіт/с 802.11ac. Підтримуючи 802.11ac (нині Wi-Fi 5), реалізована також підтримка більш специфічних стандартів, які ми вкажемо в таблиці специфікацій.

 

 

У роутера є п’ять гігабітних Ethernet-портів, кожен з яких може бути WAN-ом. Тут чотири внутрішні антени та корпус, що міститься на долоні. Думаєте, у нього є проблеми з покриттям або силою сигналу? Трикімнатна квартира, в якій він успішно працює з кількома ПК та мобільними пристроями, натякає що ні.

 

 

Крім описаного, є роз’єм входу живлення, кнопка скидання та підключення по WPS, порт USB 2.0 та два світлодіодні індикатори на фронтальній панелі. Кнопку «Mode», поруч із USB, можна запрограмувати та призначити виконання будь-якого скрипту. Та й ще на корпусі передбачено кілька відносно невеликих решіток вентиляції.

 

 

У роутері встановлений чіп Qualcomm IPQ4018, який має чотири ядра ARM Cortex A7, що працюють на штатній частоті 716 МГц. Об’єм оперативної пам’яті складає 128 МБ. Для прошивки використається флеш на 16 МБ. Чіпсет також містить два радіоблоки з конфігурацією 2×2 та мережевий комутатор на базі чіпа QCA8075 та контролер USB.

 

 

Налаштування RouterOS для чайників

 

Налаштуванню та роботі з Mikrotik присвячено безліч ресурсів в інтернеті, не кажучи вже про спеціалізовані курси професійного рівня з сертифікацією. Не будучи підготовленим користувачем і зайшовши в інтерфейс RouterOS, ви швидше за все відчуєте себе незатишно. Але для отримання стандартної функціональності тут все є.

 

Mikrotik надає кілька варіантів налаштування обладнання. До них входять доступ до інтерфейсу командного рядка (CLI) через telnet і ssh, веб-інтерфейс і фірмова графічна утиліта Winbox для Windows.

 

Заводські установки запускають його в режимі бездротового роутера з підключенням до Інтернету в режимі IPoE з автоматичним отриманням адреси. Ні профіль адміністратора, ні бездротові мережі не захищені паролем. Так що для початку необхідно змінити ці опції. Власне далі можна скористатися Quick Set, де представлені готові шаблони для сценаріїв, що найчастіше використовуються. У тому числі активації захисту для бездротової точки доступу.

 

Гнучкість операційної системи така, що в ній можна стежити за кожним байтом інформації та змусити роутер реагувати на нього. Але все це робиться не натисканням галочок в коротких веб-інтерфейсах, а вимагає більш складних і усвідомлених процесів. Як простий приклад, можна програмно відключати живлення порту USB, щоб перезавантажити використовуваний стільниковий модем.

 

Користувач може налаштувати одночасну роботу каналів у режимах балансування та/або резервування, встановлювати свої правила для виходу в мережу певним клієнтам, відкривати доступ до заданих серверів через потрібні канали, налаштовувати маршрутизацію за різними правилами тощо. Бездротові точки доступу підтримують створення кількох SSID на кожному фізичному інтерфейсі, різні профілі захисту, правила доступу, роботу як меш-мережі. Є вбудовані функції сканування ефіру та визначення навантаження на канали. Інструменти містять набір сервісів та утиліт для моніторингу мережі. RouterOS побудована за модульним принципом та передбачає розширення своїх функцій встановленням додаткових пакетів.

 

Перспективи

 

На початку цього року на ринку вже можна знайти бюджетні моделі пристроїв із підтримкою Wi-Fi 6 (802.11ax). Це означає, що технологія вже перейшла від статусу технологічного свіжака до звичного стандарту.

 

Разом з тим, у Mikrotik, зрозуміло, розуміють, що фахівців не так багато і що заробляти доведеться і в масовому сегменті. Тому в магазинах можна знайти моделі з підтримкою нових стандартів зв’язку і за ті ж прийнятні ціни, навіть менше ніж $100.

 

RouterOS не стоїть на місці і її ревізії завжди стають доступними моделям минулих років. Навіть відверто старих. Так, RouterOS – це особливий світ, який кардинально відрізняється від масового домашнього сегменту. Але якщо цікаво отримати незвичайні функції та можливості – завжди можна звернутися до гугла за інструкціями та покроковими посібниками до дії.

 

Характеристики Mikrotik hAP ac²
Мережа:	IEEE 802.11b//g/n до 300 Мбіт/с IEEE 802.11ac до 867 Мбіт/с IEEE 802.3 10BASE-T (10 Мбіт/с), IEEE 802.3u 100BASE-TX (100 Мбіт/с), IEEE 802.3ab 1000BASE-T (1000 Мбіт/с), IEEE 802.3x
Кількість антен:	4
Інтерфейси:	5х RJ45 для 10/100/1000 LAN/WAN
Процесор, пам’ять:	Qualcomm IPQ4018, 4 ядра, 128 МБ ОЗУ, 16 МБ ПЗУ
NAT, VPN, DHCP:	так, так, так
Безпека:	WPS, WPA-PSK/WPA2-PSK
Додатково:	USB 2.0
Операційна система:	Linux, RouterOS
Габарити:	119х98х34 мм
Ціна:	$55

Оцінка:

+ стабільність роботи

+ функціональні можливості

+ ціна

+ компактні габарити

-Складний інтерфейс налаштувань для середнього користувача