Огляд системи керування контентом GuppY

Мой Компьютер, №01-02 (432-433), 01.01.2007

Як відомо, перша Content Management System (CMS) з’явилась ще далекого 1995 року. Історія зберегла навіть її назву — Vіgnette. Сьогодні важко уявити сучасний Інтернет без систем керування контентом. По суті, в тому чи іншому вигляді CMS присутня на будь-якому великому сайті. Хоча мета створення таких систем вбачалася в автоматизації роботи з web-сайтом, користувачі Інтернету отримали ще й «побічний ефект». Так, він дався взнаки далеко не одразу, але… Мова йде про те, що від появи якісних та безкоштовних CMS початківці змогли обходитись навіть без знання HTML. Тепер фактично кожен користувач, знайомий з інтерфейсом Windows, взмозі за кілька годин створити власний web-сайт. До того ж мова йде не про набір з 3–4 сторінок, оформлених «текстовим» дизайном. Навпаки, сайти на базі CMS містять в собі всі атрибути солідного web-проекту, і завдання користувача, як правило, полягає лише у вчасному наданні інформації — всю решту бере на себе система керування контентом.

Існують десятки якісних проектів подібного гатунку. Для вітчизняного користувача оптимальним, скорше за все, буде варіант CMS з російським сайтом підтримки (про таку неможливу розкіш як український сайт підтримки я навіть не згадую).

Важливим також є те, чи використовує обрана CMS СУБД (найпоширеніший варіант — це MySQL). Якщо використовує — теоретично, її налаштування повинне бути складнішим. Проте інтерфейси сучасних CMS вже настільки «близькі до користувача», що всі складнощі, пов’язані з СУБД, зводяться до пошуку хостинга, який дозволяє її використовувати.

Виходячи з вищесказаного, дозволю собі навести невеликий список найпопулярніших в Рунеті (і, деякою мірою, в Уанеті) систем керування контентом (в дужках — сайти підтримки для російськомовних користувачів).

З базою даних (як правило, це MySQL, хоча можливі варіанти):

• Drupal (www.drupal.ru);
• e107 (e107.org.ru);
• Joomla (joomlaportal.ru);
• Mambo (ru-mambo.ru);
• PHP-Nuke (www.mynuke.ru);
• Xaraya (ru.xaraya.com);
• XOOPS (xoops.ru).

Без бази даних (таких систем на порядок менше, а справді функціональні та якісні для свого класу продукти й поготів складають дуже невеликий список):

• CMS Siteman (siteman.alfaspace.net);
• GuppY (www.guppy.ukrmed.info);
• Limbo (limbo-cms.com.ru).

Оскільки нас цікавлять тільки сучасні CMS, то й розмір списку відповідний. Безумовно, справді хороших продуктів набагато більше, проте й наведеного вистачить, щоб скласти враження про цю технологію.

Зупинемось на розробці французьких програмістів: системі керування контентом GuppY. По популярності цій системі годі змагатись з такими «титанами» як PHP-Nuke чи Mambo. Проте, це ще не привід складати про неї упереджену думку. Більш того, якщо ви познайомитесь з GuppY краще, то цілком можливо, що саме ця стане CMS вашим остаточним вибором.

Як встановлюється пересічна CMS? Процес для більшості таких систем не вирізняється складністю: викачуєте архів, розпаковуєте його, вантажите всі файли у потрібну директорію web-сервера, відкриваєте через браузер стартову сторінку, проходите власне інсталяцію системи (тут ви задаєте базові налаштування CMS: ім’я сайту, назву бази даних, e‑mail адміністратора тощо). Зрозуміло, кожна система має свої особливості встановлення; про них читайте на сайті підтримки відповідної CMS.

Для GuppY все це є справедливим, але із деякими зауваженнями. «Інсталяції системи» немає як такої. Після того як ви відкриєте в браузері стартову сторінку, перед вашими очима одразу постане готовий демонстраційний сайт. І вже там ви можете знайти посилання на скрипт, який знищує поточний контент, залишаючи вам «чистий сайт», з яким і буде вестись вся ваша робота.

А, я не сказав, звідки качати дистрибутив? Взагалі, офіційний сайт проекту — це www.freeguppy.org (до речі, лінк на нього ви знайдете в кінці кожної сторінки будь-якого сайту на базі GuppY), проте краще б ви завітали на www.guppy.ukrmed.info, де можна знайти адаптований для вітчизняних користувачів варіант цієї CMS. На сьогодні є актуальною версія 4.5.

Не поспішайте знищувати демонстраційний сайт, його мета — надати вам якомога більше інформації про GuppY, ознайомити з усіма її можливостями. За «очистку» і створення власного сайту ви завжди встигнете взятись. Поки що головна ціль — це зрозуміти «менталітет» GuppY.

Фактично, у роботі CMS дуже нагадує конструктор. Оперуючи компонентами цього конструктора, можна легко побудувати сайт потрібного вам вигляду. Керування сайтом на базі CMS здійснюється через Панель адміністратора, яка повинна бути захищена паролем. До речі, по замовчуванню початковий пароль для GuppY — це слово pass. Адмінпанель GuppY проста, як сюжет голівудського бойовика.

В її характеристиці слова «Доступність» та «Зрозумілість» можна писати з великої літери. Принаймні, тут починаєш орієнтуватись набагато швидше, ніж в тих же Mambo чи e107.

Панель має три розділи: налаштування всього сайту, робота з окремими компонентами та плагіни сайту (рис. 1). Детально все описувати я, звичайно, не буду, але коротка екскурсія по цих розділах не завадить.

Отже, на що варто звернути увагу в першому розділі? В Основних параметрах задається багато цікавих речей: це і назва сайту, і ключові слова для пошукових серверів, і мета-опис сайту. Але найцікавішою опцією є можливість вибору двох мов для сайту. GuppY — це одна з небагатьох CMS, яка взмозі забезпечити реальну двомовність сайту. Скажімо, ви бажаєте створити український сайт з російським дзеркалом. В такому випадку обираєте основною мовою українську, а альтернативною — російську. Все! Тепер абсолютно для кожної сторінки і напису буде існувати його іншомовний аналог.

На жаль, в дистрибутиві з guppy.ukrmed.info присутні тільки дві мови: англійська і російська, тому якщо вас (як і мене) цікавлять інші мови, тоді наступний лінк ваш: www.freeguppy.org/file/guppylang.zip.

Невпізнанно змінити вигляд системи допоможе пункт Дизайн сайту. Налаштовується практично все, навіть колір смуги прокрутки. Якщо стандартний дизайн не подобається, то спробуйте обрати інший скін.

Фактично, кожна сторінка в GuppY складається з п’яти структурних частин: верхівка, дно, два бокові блоки та центральний блок. В центральному блоці відображається контент сайту. Бокові частини являють собою сукупність так званих блоків: блок меню, блок пошуку по сайту, блок реєстрації тощо. В пункті Розміщення блоків, як не складно здогадатись, ви можете керувати всіма наявними блоками. Наприклад, меню ви розміщуєте справа, а блок реєстрації на сайті — зліва.

Останнє, на що звертаю вашу увагу в першому розділі — це пункт Закрити сайт. Будьте з ним обережні! Його призначення наступне: якщо колись доведеться тимчасово закрити сайт (скажімо на реконструкцію), то користувачам буде демонструватись гарна картинка з пропозицією зайти пізніше. Так ось, закриваючи сайт, подбайте про те, щоб ви самі могли туди потрапити.

На черзі другий розділ. Окинемо оком назви пунктів в ньому: Новини, Статті, Гостьова книга, Форум, Файли, Фото, Опитування, Дно сайту… Хм.. А що я, власне, тут мав би пояснювати? Кожний пункт дозволяє налаштувати певний сервіс сайту. Наприклад, пункт Банери дозволить керувати банерами на сайті, і так далі.

Деякі CMS не оснащуються по замовчуванню додатковими компонентами. Тобто при необхідності використання додаткових скриптів їх потрібно докачувати у вигляді плагінів. GuppY також можна «розширювати» плагінами, але на перших порах в цьому немає необхідності, оскільки, на противагу конкурентам, всі найбільш популярні компоненти в ній вже є. Не буду оцінювати переваги/недоліки такого підходу, зауважу лише, що на розмір дистрибутиву така універсальність сильно не впливає.

Детальніше зупинюсь на пункті Статті. При створенні ви одразу можете забронювати їм місце в одному з двох основних меню вашого сайту. Іншими словами, ваша участь в наповненні проекту полягає лише в пошуку потрібного тексту, розміщенні його у відповідній формі та використанні кнопки Зберегти.

Як ви пам’ятаєте, GuppY не використовує зовнішньої бази даних. Може виникнути справедливе питання: де зберігається весь контент? Відповідь: всю інформацію CMS GuppY заносить в текстові файли власного формату. Таким чином, створюючи нову статтю, ви створюєте новий файл текстової бази даних на сайті. Аналогічна річ відбувається при внесенні новин, подій та іншого контенту на сайт. Графічні файли зберігаються в окремих каталогах web-сервера.

GuppY також містить кілька базових інструментів для любителів статистики. Доступ до них — через пункти Лічильники та Статистика. Якщо ви не дуже довіряєте цифрам від GuppY і є бажання використати лічильники відомих ТOP-сайтів, то код цих лічильників ви знайдете в пункті Дно сайту. Сюди ж при необхідності можна додати написи «Copyright…» або «Copyleft…»

Кілька слів про форум. Якщо ви відчуваєте, що вашому сайту без форума ніяк, то на варіанті від GuppY слід зупинятись в крайньому випадку, оскільки він по всім параметрам поступається своїм іменитим аналогам, таким як, наприклад, Invision Power Board.

Останній третій розділ. В ньому надається доступ до налаштувань плагінів вашої CMS. Якщо в ядрі GuppY не реалізована певна можливість, то виправити становище дозволять модифікації (форки) та плагіни. Різниця між ними полягає в тому, що плагін нічого не змінює в коді системи, а лише додає кілька своїх файлів. Модифікації відповідно змінюють(точніше, заміняють) деякі стандартні файли.

Найкраще освоїтись з GuppY, як це не банально звучить, допоможе практика. Півгодини роботи в адмінпанелі плюс відсутність страху перед експериментами дадуть набагато більше, ніж нудне перечитування багатосторінкових мануалів по роботі з системою (які, до речі, ще й треба знайти).

Як ви пам’ятаєте, мною була задекларована теза про те, що знання HTML та PHP при роботі з CMS вам не до потреби. В принципі, все вірно: можливостей сучасних CMS більш ніж достатньо для будь-якого користувача-початківця. Проте рано чи пізно виникає бажання зробити щось таке, чого функціональність системи керування контентом не передбачає. Ось тоді і згадуються абревіатури «HTML», «PHP» та ін. В плані зміни програмного коду GuppY — справжня знахідка для ентузіаста-ескпериментатора. Ця CMS використовує табличний дизайн, а PHP-код в ній досить простий. Якщо в когось з’явиться бажання «вершити й змінювати», тоді ваш перший помічник в цьому — сайт www.ksweb.ru. Автор проекту пропонує більше двох десятків статей по роботі з кодом GuppY.

До речі, цей сайт, як ви розумієте, працює на базі GuppY (рис. 2, 3).

Під завісу статті, гадаю, не зайвою буде ще одна порада. Всі CMS, як правило, налаштовуються в онлайні (адже для цього вони і були створені), проте зовсім не зайвим буде перед завантаженням CMS на сервер проекспериментувати з нею на локальному комп’ютері, а вже потім завантажити її через FTP на свій хостинг. Навіть якщо у вас дешевий і швидкий Інтернет, знайомитись та серйозно налаштовувати CMS буде зручніше на локальному ПК.

Для таких цілей оптимально підійде пакет Денвер (www.denwer.ru). Інформації про нього в мережі достатньо, та й на сторінках журналу «МК» йому була присвячена далеко не одна стаття.

І наостанок кілька корисних лінків:

• www.guppyland.org/www/?lng=en — французький сайт — модифікації, скрипти, скіни, плагіни для GuppY;
• rucms.ru — найпопулярніший в Рунеті сайт про CMS. Огляди, рейтинги, аналітика, поради, форум… Ваша мапа в світі CMS;
• www.megamaster.info — ресурс позиціонує себе як портал про CMS. Корисної інформації справді вистачає, але я наводжу його тут лише через одну причину: саме на цьому сайті можна знайти найбільше матеріалів про CMS, які не використовують бази даних;
• www.0php.com/free_php_hosting.php — коли вам обридне шукати якісний PHP-хостинг для своєї CMS в Рунеті, завітайте за цією адресою.

P.S. Якщо ви дочитали до цього місця і не зрозуміли, до чого тут акваріумні рибки, то спробуйте пошукати в Інтернеті тлумачення слова «Гуппі», або просто подивіться на логотип цієї CMS.

Андрій ГУДИМА