Олімпіада 2024 пройде вперше з чоловічим синхронним плаванням

FINA (Міжнародна федерація з водних видів спорту) оголосила про рішення допустити чоловіків на командні змагання із синхронного плавання. Це відбулося після отримання відповідного дозволу від Міжнародного олімпійського комітету. Вже у 2024 році чоловіки вперше зможуть позмагатися в Олімпіаді, що відбудеться у французькій столиці. FINA окремо у своїй заяві підкреслює важливість і цінність такого рішення. Оскільки роками за це право велася справжня боротьба. Якщо ви шукаєте постійний заробіток на спорті, то ставайте нашим партнером, усі подробиці ви знайдете за посиланням — https://traff.family/.

Згідно з правилами, у рамках Олімпійських ігор будуть виступати команди, в складі яких нараховуватиметься по вісім учасників. Відтепер у кожному загоні може бути по два чоловіки на відміну від минулих років, коли до участі допускали лише жінок.

Думки фахівців і спортсменів

Лише з 2015 року чоловіки отримали можливість брати участь у різних чемпіонатах із водних видів спорту. Але саме Олімпійських ігор це не стосувалося. Керівник World Aquatics Х. Аль-Мусаллам назвав нове рішення справедливим. Адже водні види спорту за своїм характером універсальні, чоловіки ж неодноразово довели, що є справними плавцями.

Свою думку стосовно новини висловив американський спортсмен Білл Мей. Він став відомим після перемоги у технічному змаганні разом із партнеркою Крістіною Джонс у 2015 р.

Плавець нагадав, що нещодавно чоловіки могли тільки мріяти про участь у змаганнях із плавання. Тепер, коли їхня мрія стала дійсністю, варто віддячити всім, хто доклав до цього зусиль. Білл Мей закликає ніколи не опускати рук і не здаватися. Оскільки навіть якщо мрія здається нездійсненою, насправді одного дня вона перетворюється на реальність. Потрібно лише не спинятися на своєму шляху.

Також за чоловіків порадів чинний чемпіон світу у форматі мікст-дует Джорджо Мінізині (Італія). Спортсмен назвав подію новою віхою в історії синхронного плавання. Він сподівається, що це стане прикладом для інших видів спорту. Чемпіон нагадав про головний олімпійський девіз «Швидше, вище, сильніше — разом». Тож тепер, на думку Джорджо Мінізині, завдяки синхронному плаванню, реалії стали ближчими до проголошеного девізу.

Варто згадати, що з 2017 року синхронне плавання перейменоване офіційно в артистичне. Таким чином хотіли підкреслити особливість змагань. Адже судді вважають не лише на спортивні вміння, але й на творчість у виступі.

Білл Мей — піонер із чоловічого синхронного плавання

Американський плавець став першим у світі з чоловіків, що присвятив себе синхронному плаванню. Він починав тренуватися з 10-річного віку в компанії власної сестри. Пізніше таке захоплення переросло у справу всього життя.

Як згадує спортсмен, його захопили видовищні виступи дівчат, в яких брала участь і сестра. Йому теж було цікаво спробувати, і мати підтримала Білла в його бажанні. Після навчання Мей виступав разом із командою Syracuse Synchro Cats. Але пізніше вона розпалася. Після цього спортсмен перейшов до колективу Oswego Lakettes.

З 16-річного віку Білл Мей виступав з американською командою Santa Clara Aquamaids, визнаною однією з найкращих. Трохи згодом його запросили до юніорського колективу. Далі вже спортсмен потрапив до вищої команди.

Перша важлива перемога у кар’єрі плавця відбулася в 1998 році. Тоді він разом із партнеркою Крістіною Лум Мей посів перше місце на національному чемпіонаті США. Далі було друге місце в рамках Ігор доброї волі у тому ж році. Але Біллу не дозволили брати участь у Панамериканських іграх 1999 року, оскільки це заборонено правилами через стать спортсмена.

Пізніше FINA надала плавцю дозвіл виступати на змаганнях, що проводяться під її егідою. Завдяки цьому відбувся виступ на Відкритих чемпіонатах Франції та Швейцарії. Пара Мей та Лум на цих турнірах здобула блискучу перемогу. Після цього відбувся Великий Шлем у рамках Jantzen Nationals 2000 року. І на цих змаганнях переміг дует Білла й Крістіни. Тож нарешті Мея назвали найкращим спортсменом року із синхронного плавання у США.

Ще у 2004 році плавець мав усі підстави поїхати на Олімпіаду. Однак йому довелося чекати майже 20 років, щоб відбулися зміни в правилах.