Китай перестав продавати Україні дрони DJI Mavic, а росії наростив експорт

Президент України Володимир Зеленський 28 травня повідомив, що китайські безпілотники, зокрема моделі Mavic, стали недоступними для української сторони та низки європейських країн, тоді як росія продовжує отримувати такі пристрої без обмежень.

За словами глави держави, на раїсі діють виробничі лінії за участю китайських представників, що дозволяє регулярно збільшувати кількість дронів у розпорядженні російської армії.

Інформацію про зниження постачання підтвердив і європейський чиновник, якого цитує агентство

«Коли хтось запитує, чи допомагає Китай росії, як нам оцінювати ці кроки?» — скептично зазначив В. Зеленський.

Офіційного коментаря з боку китайської влади на заяву українського президента поки що не надходило. Однак напередодні представник МЗС КНР Мао Нін знову наголосила, що Китай не передає летальну зброю жодній із сторін конфлікту і дотримується суворого контролю за експортом товарів подвійного призначення.

«Позиція Китаю з українського питання залишається послідовною і ясною. Ми виступаємо за припинення вогню та сприяння мирним переговорам. Китай ніколи не постачав летальну зброю жодній стороні і суворо контролює товари подвійного призначення», — заявив Мао Нін, додавши, що Пекін виступає проти «необґрунтованих звинувачень та політичних маніпуляцій».

Незважаючи на заяви про нейтралітет, дії Китаю викликають дискусії щодо його фактичної позиції у контексті російсько-української війни.

Британська The Guardian повідомила про велику кібератаку, за якою стоїть російське ГРУ, а саме підрозділ 26165 — більш відомий як APT28 або Fancy Bear. зображень із 10 000 камер відеоспостереження, встановлених на прикордонних переходах, залізничних вузлах та військових об’єктах в Україні, а також Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини.

Що сталося

Хакери використовували камери для разової фіксації обстановки — отримували «знімки моменту», а не постійну трансляцію, проте цього виявилося достатньо для аналізу маршрутів постачання озброєння та гуманітарної допомоги в Україну.

Ось як розподілялися точки доступу:

• 80% камер — в Україні (~8000 пристроїв)
• 10% – у Румунії (~1000)
• 4% – у Польщі (~400)
• 2,8% – в Угорщині (~280)
• 1,7% – у Словаччині (~170)
• ~150 камер — географія не встановлена

APT28 вже фігурувала в розслідуваннях про злом серверів Демократичної партії США у 2016 році, а також у витоку даних Всесвітнього антидопінгового агентства.

Методи атаки

Камери – лише частина схеми.

• фішингові листи із сумнівним контентом (у тому числі для дорослих)
• підроблені профілі держслужбовців
• голосові дзвінки з імітацією офіційних осіб
• спроби викрасти логістичні документи: маніфести, графіки руху поїздів та маршрути поставок

США, Великобританія, Німеччина та Франція випустили спільну заяву, яка засуджує дії Росії та закликає посилити кіберзахист критичної інфраструктури.

Експерти з кібербезпеки рекомендують такі заходи:

• включення багатофакторної аутентифікації
• сегментація мереж відеоспостереження
• оновлення прошивок IP-камер
• блокування VPN-доступу з невідомих адрес
• моніторинг запитів через RTSP (протокол потокової передачі відео)

Особливу увагу варто приділити захисту протоколу RTSP, який часто використовується в IP-камерах і дозволяє дистанційно керувати потоками – саме через нього могла здійснюватися фіксація знімків.

Атака підтверджує, що кібервійна залишається найважливішим інструментом тиску з боку РФ. На цей раз її метою стали не бойові підрозділи, а логістика – життєво важливий канал, від якого залежить стійкість оборони України.