Digital devices that have changed my life

Вступ

В наш швидкоплинний час, коли все біжить і все змінюється, важко уявити своє життя без високих технологій, які покликані покращити наше життя. Технічний прогрес розвивається такими шаленими темпами, що навіть людині яка слідкує за його розвитком, важко сказати, які інновації чекають нас далі.

Переглядаючи стрічку новин, можна знайти дісно надзвичайно цікаві новинки зі світу високих технологій. Так, одна із цікавих новинок – це невидимий метал установлений, як радіатори ситеми охолодження на звичайні модулі памяті DDR3. Чи новина про першого андроїда в космосі, який відправився у свою подорож з мису Канаверал на шатлі Discavery, на ім’я Robonaut R2B. Або відкриття американськими вченими самовідновного полімеру, суміші металу і пластику, який під дією ультрафіолету може відтворювати свою структуру, доречі, головним джерелом фінансування проекту було їх військове відомство. Ці та інші винаходи так, чи інакше в подальшому вплинуть на наше життя.

Але мова далі піде не про винаходи, які змінили весь світ, а безпосередньо моє життя. Навіть не знаю чи це справді так, але мені пощастило народитись і жити не лише при зміні століть і тисячоліть, а й на зламі епох. За свій відносно невеликий вік, мені довелось стати свідком великої кількості подій різного масштабу. Хоча і я не памятаю розвалу Радянського Союзу, громадянином якого мені довелось пробути лише два роки, і утворення незалежної України, громадянином якої я є зараз, але ці події відбились на моєму житті.

Довелось мені бачити, як старий радіоприймач – Радіола VEF, який мав солідні розміри і крім радіостанцій міг програвати вінілові платівки, так і найсучайсніший мп3 плеєр — типу ipod. Чи старенький чорнобілий телевізор Рекорд 312 і найсучасніший варіант плазмової панелі Sony з технологіє 3D. І так далі.

Спробую розповісти про різні девайси, які супроводжували мене протягом мого життя, від самих простих і банальних, до більш сучасних і функціональніших, які комусь можуть здатись навіть смішними. Маю надію, що вам буде цікаво і ви самі пригадаєте щось подібне із вашого минулого і сьогодення.

Шкільний період

Починаючи пригадувать, який перший пристрій в моєму житті, що дійсно мені запам’ятався, то відразу приходить на думку цифровий годинник – Монтана, який вірою і правдою слугував мені кілька років, будив мене до школи і підказував коли потрібно йти уже додому, котра зараз година і який день. Мав він у своєму арсеналі такі корисні функції, як таймер і секундомір, дуже він мені подобався.

Добре покопирсавшись у пам’яті, згадується подарунок батька, а саме калькулятор фірми Sharp. Який мав стильний чорний корпус і був схожий на мініатюрний ноутбук. Ще однією його особливістю була присутність сонячної батареї, що дуже зручно і раціонально. В шкільні роки він допомагав мені при розрахунках на різних предметах, крім алгебри, де нам було заборонено використовувати калькулятори, що було правильно і стимулювало розумовий розвиток. Як не прикро, але калькулятор був розбитий моєю однокласницею у дев’ятому класі.

Пригадую, як в школі почався справжній “бум” на таке “чудо”, як тамагочі. Кожен школяр мав свою цифрову тваринку, за якою потрібно було доглядати і леліяти. Дехто може згадати, що японці навіть обладнували цвинтарі для своїх тамагочі, які помирали від недбайливого догляду. А от наші допитливі діти, просто робили рестарт і продовжували далі гратися.

Також у кожного школяра в арсеналі був такий пристрій, як тетріс. Особливо крутим вважалось, що чим більше ігор на ньому, то тим ти крутіший. Хоча на них красувався напис 999 in 1, але фактично там було не більше десяти ігор, а всі інші повторювались.

Ще одна подія із мого дитинства – це подарунок на день народження ігрової приставки Dendy. Подарунок мені зробила моя двоюрідна сестричка, яка живе в Москві. Ось так я почав проводити свій вільний час за проходженням величезної кількості ігор. Годинні баталії із своїми друзями, які супроводжувались не лише захоплюючими перемогами, але й криком батьків, щоб ми йшли на вулицю. Чимало хітових ігор було пройдено на моїй приставці, таких як: Танчики, Черепашки Ніндзя, Флінстоуни, Супер Маріо і тд.

В старших класах у багатьох з’явились ігрові приставки Sega. Але так як у мене не було грошей на нову приставку, то щасливим збігом обставин до мене потрапила 16 бітна приставка – Sega Mega Drive2. З усього комплекту була лише приставка, та і та була в поганому стані( побита і розібрана). Джойстики були придбані, а блок живлення і антена були імплантовані із Dedy. Охайно зібравши пошкоджену приставку і перефирію, на мій подив вона запрацювала. Так у мене з’явилась більш “наворочена” приставка, на котрій продовжились баталії в уже нові ігрові хіти, типу: Зона Коміксів, Мортал Комбат, Черв’ячок Джим та інші.

Підійшов мій п’ятнадцятий день народження, на який мені було подаровано перший мій мобільний телефон – Motorola c115, звісно зараз це здається дивним, але тоді лише у деяких моїх ровесників вони взагалі були. Мобільний був чорнобілий із блакитною підсвіткою, досить компактних розмірів, міг дзвонити і відправляти смс, а також кілька ігор, яких я уже не пам’ятаю. Можете просто уявити наскільки я був щасливий, що і в мене з’явився мобільний. Влітку уже в багатьох моїх друзів з’явились теж мобільні телефони. Всі почали СМСитись і передзвонюватись. Добре пам’ятаю, що у Київстарі були дві перші секунди безкоштовні, за які багато хто міг спілкуватись, в тому числі і я. Але сталась прикрість і при поїздці на ставок мобільний був загублений.

На такій сумній ноті завершилось моє шкільне життя, так як восени почалося студентське.

Студентські роки

Після вдалого складання вступних іспитів в технікум, мені подарували мобільний телефон – Siemens AX75. Мобільний був кольоровий, мав симпатичний дезайн і підтримував waw і amr мелодії із голосом. Також нові для мене мультимедійні повідомлення, а також джава ігри.

Згодом, після кількох місяців навчання, я зрозумів, що обов’язково потрібно придбати ПК , так як багато часу доведеться за ним працювати. З цим проханням я звернувся до батька, який підтримав мою ідею. Для того, щоб розібратись з чим маємо справу, був вперше придбаний журнал “Мой Компьютер” і “Компьютерное обозрение”, в кінці останнього були оголошення про продажу б/к комп’ютерів, от по одному з таких оголошень був придбаний мій перший ПК. Звісно, якби на той момент я порадився з кимось компетентним у цьому питанні то так не зробив би. Наслідком незнання було придбання ПК на базі Pentium 166 MMX з оперативною пам’яттю у 32мб і жорстким диском на 2Гб, решту конфігурації не пам’ятаю, монітор був Daewoo 15 дюймів. Хоча зараз я добре розумію, що придбав відвертий хлам, але тоді моїй радості не було меж. Уже потім я дізнався, що прогадав з покупкою, але уже було пізно і шляху назад нема. Але не так все страшно, з своїми навчальними функціями він справився. Почав освоювати офісний пакет, по якому проводились лабораторні роботи, на уроках інформатики. Я почав активно цікавитись принципом роботи комп’ютера, а головним помічником у цьому став журнал – МК. Крім навчання, мій комп’ютер, урізноманітнив моє дозвілля, граючи хоча і в старі, але досить цікаві ігри – Duna 2000, Diablo, Doom II та інші. Також почав на ньому програвати музику, перші мої захоплення була звичайна попса і трохи клубної музики. А ще переглядав короткометражні анімаційні твори. На ньому ж були проведені перші експерименти по переустановці ОС Windows 98 на ME, які завершились досить вдало.

Йшов час, прийшло порозуміння, що потужності мого комп’ютера не вистачає навіть на перегляд фільмів, не говорячи про ігри які хотілось, я вирішив замінить його на щось продуктивніше. Хоча батьки були категорично проти продажу ПК, обумовлюючи це тим, що це не іграшка, а машина для навчання. Але мені вдалося їх вмовити продати свій комп’ютер.

На виручені кошти і кілька стипендій, в середині 2005 року , я придбав у свого сусіда іншу машину. Це був ПК наступної конфігурації: материнська плата Asus( модель не пам’ятаю) Socket 370; процесор Celeron 533 MMX; оперативна пам’ять DIMM 128мб; жорсткий диск Maxtor на 60Гб; легендарна відеокарта 3dfx Voodoo 8мб; привід CD-RW Lite-On. Отримав я цей ПК із великою кількістю різного добра на жорсткому диску. Здоровенну, на той час, музтеку яка налічувала більше тисячі композицій різноманітного жанру, які були мною прослухані. А яку велику кількість хітів кінематографу було переглянуто, що, навіть, не згадаєш всі, але найбільш запам’ятались: Матриця, Володар Кілець, Форсаж, Термінатор і інші не менш цікаві. Новий ПК, але пристрасть до ігор нікуди не поділась, тому грав у такі ігрульки: нфс, квейк, контра і інші. Також почав читати на ньому, одні із перших книг були від майстра пера – Сергія Лук’яненка. Через півроку я зробив перший апгрейд, поставивши GeForce 2 на 64мб і добавивши пам’яті до 256мб. Але головною обновкою було придбання DVD-RW приводу від Sony, хоча були думки, що DVD фільми будуть гальмувать, але після встановлення кодеків і Power DVD все запрацювало, як по маслу. На цьому ПК були мої перші спроби розгону( переставляючи джампера) я отримав 600Мгц, але через перегрів не вдалося завантажити навіть ОС. В кінці 2006 року був придбаний CRT монітор ViewSonic PF775 на 19 дюймів, переглядати фільми і грати в ігри стало більш комфортно. Крім дозвілля, було також навчання в якому комп’ютер допомагав у створенні рефератів та курсових, нелише як друкарська машинка, але й машина для розрахунків. Наприклад, оптичного ходу променів в прикладних програмах(Asoc, Condenser). Даний комп’ютер прослугував мені аж до четвертого курсу технікуму.

Через деякий час, за дві стипендії був придбаний струйний принтер Canon PIXMA ip 1600, який надзвичайно багато допоміг у роздруковці рефератів і курсових, а також величезної кількості креслень зроблених в AutoCAD 2002 Rus. Дане придбання скоротило, як мій час на пошуки, де б його роздрукувати, але й мої фінансові витрати. Принтер і досі непогано справляється із друком звичайних текстів, а от кольорові роздруковки, по причині зношуваності, уже погані виходять. Звик самостійно заправляти і «прошивати» принтер, але останнім часом він часто капризує.

Згодом, до мого офісново комплекту, був придбаний сканер Canon ScanLide 25. Так, як у ті часи у мене не було інтернету, то всі курсові і реферати доводилось набирать вручну, то сканер надзвичайно полегшив моє життя. Звільнивши мене від довгої і кропіткої роботи. Навіть проста потреба відкопіювати документи перестала бути затримкою через необхідність шукати ксерокс так як усе зробити стало можливим і самостійно.

Одного разу, біля метро, мені в руки потрапив прайс компютерної фірми КПІ Сервіс, а побачені там ціни дуже приємно здивували мене. До речі, майже всю електроніку я і досі купую у них, дуже сильно сподабався їх сервіс і демократичні ціни. Значився у них мп3 плеєр SanDisk Sansa c140 на 1Гб, так як у багатьох одногрупників уже були мп3тришники, то я “загорівся” бажанням придбати його. Були там звісно і мп3 плеєри іменитих виробників, як iriver і ipod, але вони відпровадили мене своєю ціною. Отримавши стипендію я вирушив в магазин і став щасливим власником новенькогого мп3 плеєра, який мав чорний глянцевий корпус і кольровий дисплей, це зараз розумію, що він там зайвий, краще радіо було б , яке там нажаль відсутнє. Підтримував він усі актуальні аудіо формати і непотрібні нікому зображення. Ось так у мене з’явився “карманний товариш”, який був зі мною повсюди і піднімав мені настрій відбірними композиціями. Так приємно було засинати під улюблену музику та і годинні поїздки в транспорті стали більш веселими. Після деякого часу, порівнявши із іншими плеєрами, я зрозумів, що таке погано, а що добре. Відверто мій плеєр був недуже, слабенький і недуже якісний звук є доказом цього. Та і працював він від однієї батарейки, якої вистачало всього на 3-5 годин прослуховування.

Так, як, на привеликий жаль ,тоді у мене був відсутній інтернет, то перші з ним знайомства проходили у відділеннях Укртелекому. І читаючи МК, а саме новини, я помітив посилання на джерело інформації, а саме сайт — 3DNews. Зайшовши на цей сайт я отримав доступ до інформації, яка мені була надзвичайно цікава. Після цього, при нагоді, я зберігав їхні статті в веб-архів(mht) і закидав на свій мп3тришник, який мені слугував і флешкою, а потім вдома перечитував по кілька разів.

Одногрупник придбав собі мобільний телефон Motorola E398, який з першого ж погляду дуже мені сподобався. Після певного періоду часу, одногрупнику захотілось продать телефон, а взамін купити мп3 плеєр і простіший телефон. А я в свою чергу захотів продать свій SanDisk Sansac140, тому в обмін на плеєр і певну доплату, був придбаний мій новий телефон. Користуючись телефоном стала зрозуміла причина продажу, він мав жахливі “глюки” із прошивкою, які траплялись час від часу. Але мені пощастило і один із знайомих прошив мені його. Залили мені прошивку від Rocker E1, які були майже ідентичні з E398. Користуватись телефоном стало одне задоволення, швидкодія піднялась на новий рівень. Завантажений у нього плеєр, від Соні Еріксон волкмен, програвав дуже непогано музику в навушниках, а надзвичайно гучні стереодинаміки взагалі викликали захоплення. Перші знімки, які в подальшому були роздруковані, були зроблені ним, хоча там була і несама хороша камера(VGA).

Навіть не знаю навіщо, мабуть просто хотілось ще кращого, але був проданий мій телефон одній дівчині, яка його загубила, як мені було шкода 😥 . Прийшов йому на заміну Samsung X700, який відносився до бізнес класу і мав відповідний стильний і діловий вигляд. Субєктивно звук мені недуже сподобався, а от екран і камера навіть дуже сподобались. Прошивка працювала досить хутко, за більше ніж три роки користування, ні разу не глючив. Перше моє підключення, до мережі інтернет, було здійснено через цей телефон, після скачування програми — Інтернет центр. Тому при нагальній потребі я уже не їхав в Укртелеком, а міг зайти з дому. Єдине, що залишило неприємні спогади, то це роз’єм для навушників і самі навушники, які згодом почали відходити.

Тому обов’язки, по програванню улюбленої музики, було вирішено покласти на новий мп3 плеєр. Уже маючи деякий досвід і проаналізувавши прайс, був вибраний плеєр — Transcend Tsonic 840 Black на 4Гб. З основним завданням – програвання аудіофайлів, плеєр справляється дуже і дуже добре. Маючи в своєму арсеналі дисплией TFT 1,8″ з роздільною здатністю 176×220 і може відтворювати відео, хоча перед цим його треба конвертувати в MTV, а також зображення в форматах — JPG ,BMP. Існує підтримка і текстових файлів у форматі txt, хоча кирилицю почав розпізнавати лише після обновлення прошивки. Живлення здійснюється від вбудованої Li-ion батареї, а зарядка здійснюється через порт USB. Сам плеєр має стильний вигляд, виготовлений із металу. Завжди супроводжує мене і підіймає мені настрій в будь-яку погоду і пору року. За всі роки я дійсно почуваю себе меломаном і завжди, де б не був, слухаю музику. Плеєр повністю виправдав мої сподівання і досі чудово виконує свої бов’язки.

Прийшла осінь 2007 року і я серйозно почав думати про придбання нового, більш потужного, ПК, який було вирішено збирати самостійно, бо коштів на готову конфігурацію не було. Після збирання і багатьох апгрейдів, про які ви могли читати у моїй попередній статті, я маю наступну конфігурацію: процесор Pentium Dual-Core E5200(3,33ГГц: 333*10 при V=1.36); кулер Cooler Master Hyper TX3; материнська плата:Gigabyte G33M-S2; пам’ять:2+1GB Hynix PC6400 (889МГц при таймінгах 5-5-5-18);жорсткі диск 400Гб Samsung HD403LJ і Seagate ST3750528AS 750Гб; блок живлення:ATX High Power HP500-A12S V2.2; корпус CoolerMaster Elite 330; операційна система Windows XP SP3 x86.

На цьому комп’ютері був зроблений мій дипломний проект( Вимірювач напрямку вітру) і креслення до нього. Також він пережив моє захоплення японським аніме і спробами мікшування музики. Нікуди не зникло захоплення іграми, але воно уже менше, граюсь тільки в хітові ігри. Серед таких шедеврів ігрової індустрії, які я пройшов є : S.T.A.L.K.E.R., Call Of Duty, Need for Speed, Assassin’s, The Witcher, Grand Theft Auto IV, Crysis, Metro 2033 і одна з моїх найулюбленіших — Frets on Fire. Також мій ПК пережив мої знущання з розгоном і часті ковиряння при перевірці заліза, яке мені приносять на перевірку. А після появи інтернету, почав активно перечитувати величезну кількість статтей на Itішну тематику на багатьох сайтах. Як завжди комп’ютер є мені помічником у навчанні і роботі. На дозвіллі, як завжди слухаю музику і дивлюсь фільми, а також підсів на деякі серіали. Почав, як і інші, сидіти в соціальних мережах, хоча дійсно розумію, що це — “зло”. Соціальні мережі ніколи не замінять живого спілкування, а навпаки ведуть до деградації. Мої перші спроби, сподіваюсь, і неостанні, писати статті також зроблені на ньому. Невистачає лише нормального монітору для підвищення комфорту у роботі.

Уже закінчуючи технікум, будучи майже дипломованим техніком – конструктором оптичних і оптико – електронних приладів, було вирішино придбати фотоапарат, щоб відповідати профессії. Маленький відступ, але мене завжди трохи дратувало, коли згадують дзеркальні фотоапарати і їх асоціюють лише із закордонними аналогами, ніби у нас не було нічого хорошого. Маючи в себе вдома чудовий фотоапарат Zenit E, а також, маючи можливість знайомства з фотоапаратом Київ 19 ,проходячи практику на заводі Арсенал, дуже дивуюся. Але повернемось до моєї історії. Так, як хотілось придбати щось непогане, то цифрові мильниці були відкинуті, а от на справжню дзеркальну камеру в мене не було коштів. Тому проміжним варіантом стали – компактні ультразуми. Знаючись на основних принципах і характеристиках мною був відібраний з самого початку Sony DSC H9, але коли дійшло діло до придбання, то на складі вони уже були відсутні, а ще в кількох місцях була занадто висока ціна. Тому, мною був придбаний Olympus SP-560 UZ, який має ширококутній об’єктив з фокусною відстанню в діапазоні 27 — 486 мм, а також озброєний ПЗС матрицею із розмірами 1/2.3». В той час у цьому класі була гонитва, у кого більший оптичний зум, то тут аж 18х він. Заявлене 50 — 6400 ISO, також скоріше рекламний трюк. Так з’явився у мене фотоапарат, яким я увіковічнюю усі моменти життя. Спочатку обробляв фото стандартним пакетом програм, який йшов із фотиком. А після елементарного освоєння Adobe Photoshop CS3(дуже допоміг відеокурс від 3DNews), почав трохи краще обробляти фото. Фотоапарат досить непоганий, трохи хромає стабілізація зображення, та і відео при 640х480 лише 30с, а при 320х240 уже на всю флешку, хоча він все-таки має робити фотографії, а все решта другорядне.

Одне із самих останніх моїх придбань – це мобільний Nokia N73ME. Телефон купувався через інтернет, а саме через сайт emarket.kiev.ua. Взяв б/к через те, що кошти були потрібні на інші сфери життя. На сайті відібрав модель, зателефонував і призначив місце зустрічі. Після зустрічі і перевірки телефону (перевірка дати випуску і IMEI — *#0000# і *#06#, а також справності усіх функцій) він успішно перебрався до мене. Девайсом задоволений у повній мірі. Дружній інтерфейс ОС Simbian 9.1 відразу став, як рідний. Після закачки ряду програм, таких як: Оpera, Qip Mobile, Qreader і інших. Телефон став читати і відкривати майже всі існуючі формати, як відео, текстів і архівів так навіть емулятор DOS.

Дуже зручна штука – google maps, використовую замість GPS, якого тут нема, стає в нагоді коли опиняюсь в невідомому місці. На чималому екрані досить зручно читати книги і переглядати відео. Завдяки музикальній направленості, звук у телефона хороший, хоча і гучності в навушниках трохи не вистачає, що не скажеш про стереодинаміки, які радують вухо. Також, приємне враження залишила 3,2Мп камера, обладнана німецькою оптикою від заводу ім. Карла Цейза. Крім того, завдяки досить демократичним тарифам на інтернет в life 🙂 , я постійно займаюся веб-серфінгом. Взагалі, надзвичайно корисна річ смартфон – справжній “мультимедійний комбайн”.

І на останок

Люди давно не винаходять велосипед, а просто його удосконалююmь. Наслідком таких інновацій стає підвищення споживчої цінності даного товару чи послуги. Всі технічні і технологічні новинки покликані зробити наше життя легшим і приємнішим, а ще плюс до всього, вони роблять нас залежними.

Кожен бачить свій персональний ПК, яким він є зараз , а якби IBM не дозволила конкурентам випускати свої варіації і не продала ліцензію на дану технологію, то ми може і не побачили б таке їх різноманіття, як зараз.

Одного разу Сергій Брін і Ларі Пейдж вирішили впорядкувати інформацю, яка міститься у всесвітній мережі інтернет. Так з’явилась зручна система пошуку від компанії Google, якою користуються у всіх куточках нашої планети, що дуже спростило пошук потрібної нам інформації. Ця подія датується 1998 роком.

У 2001 році компанія Apple вивела на ринок свій плеєр iPod, на який і досі рівняються всі інші виробники . Маючи приємний дизайн і зрозумілий всім інтерфес, плеєр знайшов своїх прихильників у всьому світі.

Після того, як стало можливо передавати звукові повідомлення, компанія Skype Technologies розробила свою технологію передачі звуку і зображення. Тепер мільйони користувачів інтернетом можуть спілкуватися в онлайн режимі.

Невідємною частиною нашого життя є телебачення в усіх його проявах. Ми уже звикли до його цифрового варіанту, а з останніх його вдосконалень — це можливість передачі об’ємного зображення. А лише в 1927 році Філо Тейлор Фарнсуор тільки розробив проект електронної передачі зображення, а через чотири роки він розробив електронно – променеву трубку для створення зображення.

Цей ряд можна продовжувати ще досить довго, але це тема уже іншої статті. Як бачите все нове є добре забутим старим. Більшість інновацій є результатом кропіткої роботи над вдосконаленням уже відомої технології. А через те, що на ринку велика кількість компаній, що займається різного роду розробками, то кожен зможе знайти щось і для себе.

На цьому хочу підвести підсумки. Сподіваюсь читаючи мою статтю дехто згадав себе колишнього чи сьогоднішнього і його захоплення технікою. Всім чудово зрозуміло, що технічний прогрес – це невпинний процес, за яким поспіть неможливо, та і чи потрібно це вам. Читаючи, ви мабуть поміти скільки разів я намагався йти в ногу із прогресом, купуючи все нові і нові девайси. Лише з віком розумієш, що все це не лише круті цифрові іграшки, а й наші прямі помічники, як в навчанні і роботі, так і дозвіллі. І не варто кидатися на кожну новинку, лише через те, що це модно чи просто круто. Наше суспільство, яке є посуті споживацьким, з кожним роком збільшує свої апетити, а нам з вами варто над цим задуматись. Починаєш розуміти, що необхідно підходити до свого вибору нового девайсу із розумом, зваживши всі за і проти, щоб він прослугував нам довгі і плідні роки. Як завжди вибір за вами, який має бути осмисленим. 😉

Гомер Сімпсон
Фанат сайта