Збройні сили України: курсом до НАТО. Розповідає головнокомандувач Збройних Сил України, генерал армії Віктор Муженко

Розкажіть, що взагалі означає такий перехід, та якими є першочергові задачі у 2018 році. Чи узгоджуються пріоритети з представниками НАТО?

Перехід на стандарти НАТО для Збройних Сил України означає перехід на якісно новий рівень, остаточне позбавлення так званого пострадянського спадку. Це нова філософія військового будівництва, ефективність якої була доведена досвідом провідних країн світу.

На практиці це означає розробку, прийняття та поступове впровадження у Міністерстві оборони України та у Збройних Силах України внутрішніх положень та правил, включаючи, наприклад, норми забезпечення та положення статутних документів, які дозволятимуть Збройним Силам України досягати оперативної сумісності з військовими підрозділами та частинами з країн НАТО.

Це дуже глибока та змістовна внутрішня перебудова усього військового організму. Вона стосується, передусім, реформування та підвищення ефективності системи управління Збройними Силами, впорядкування діяльності залучених до цього структур, досягнення оптимального балансу між плануванням та використанням ресурсів та спроможностей в оперативній, адміністративній та матеріальній сферах.

При цьому важливо усвідомлювати, що «стандарти НАТО» – це не абстрактна категорія. Це ретельно розроблені та формалізовані у документах регламенти та норми, якістосуються тієї або іншої сфери військової діяльності.

В Міжвидовому Центрі міжнародної безпеки нині завершили навчання за стандартами країн — членів НАТО одна рота і сім батальйонів Сухопутних військ ЗС України та Десантно-штурмових військ ЗС України, 26 рот спеціального призначення та 236 військовослужбовців Військової служби правопорядку Збройних Сил України

Для підготовки у Збройних Силах України використовуються 765 таких стандартів або, іншими словами, нормативних документів НАТО. Більшість із цих документів (655) використовуються мовою оригіналу – англійською. Українською вже перекладено 13 таких документів, ще 97документів досі опрацьовуються перекладачами. Але всі ці документи ретельно вивчаються та використовуються для створення сумісних із НАТО національних стандартів і методик підготовки ЗС України та інших складових сил оборони.

Нормативні документи НАТО (стандарти) мовою оригіналу використовуються переважно військовими частинами Сухопутних військ, Повітряних Сил, Десантно-штурмових військ, підрозділами та кораблями Військово-Морських Сил Збройних Сил України, які беруть участь у заходах міжнародного співробітництва та у спільних з НАТО заходах і структурах, зокрема у Силах реагування НАТО.

Довідково про нормативні документи

У «Тимчасовій інструкції з організації робіт у Міністерстві оборони України та ЗС України щодо впровадження стандартів НАТО», затвердженій заступником Міністра оборони України 09.09.2016 року, визначено: впровадження стандарту НАТО – комплекс заходів, що містить прийняття рішення на застосування у Збройних Силах положень (норм, вимог) стандарту НАТО, розроблення на основі стандарту НАТО відповідного акта законодавства чи нормативного документа (внесення відповідних змін та/чи доповнень до чинних документів), надання йому чинності в установленому порядку, застосування розробленого на основі стандарту НАТО документа у повсякденній діяльності Міноборони та Збройних Сил.

Для підготовки у Збройних Силах України використовуються 765 стандартів (нормативних документів) НАТО:

• мовою оригіналу для підготовки військових частин (підрозділів) – 655;
• перекладені – 13 (триває переклад – 97) на державну мову, з метою вивчення і створення сумісних національних стандартів і методик підготовки ЗС України та інших складових сил оборони.

Нормативні документи НАТО (стандарти) мовою оригіналу використовуються переважно військовими частинами Сухопутних військ, Повітряних Сил, Високомобільних десантних військ ЗС України, підрозділами та кораблями Військово-Морських Сил, які беруть участь у заходах міжнародного співробітництва, та підрозділами, визначеними для участі в Процесі планування й оцінки сил (ППОС), Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ) і Силах реагування НАТО.

Для участі в Процесі планування та оцінки сил (ППОС), Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ) і Силах реагування НАТО визначено 14 підрозділів зі складу Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, Високомобільних десантних військ, Сил спеціальних операцій, Військової поліції, та медичні групи від Центрального Військово-медичного управління.

В рамках Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки – Україна (JMTG-U) в Міжвидовому Центрі міжнародної безпеки (далі – МЦМБ) на цей час завершили навчання за стандартами країн – членів НАТО одна рота і сім батальйонів Сухопутних військ ЗС України та Високомобільних десантних військ ЗС України, 26 рот спеціального призначення та 236 військовослужбовців Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

Роботу щодо створення сумісних національних стандартів та методик підготовки ЗС України та інших складових сил оборони, їх впровадження в підготовку військ (сил) заплановано закінчити до кінця 2020 року.

Ця робота ведеться відповідно до вимог «Тимчасової інструкції з організації робіт у Міністерстві оборони України та ЗС України щодо впровадження стандартів НАТО», затвердженої заступником Міністра оборони України 09.09.2016 року, в якій визначено порядок отримання стандартів і військових нормативних документів НАТО, їх перекладу, вивчення та впровадження.

Нині Україна залишається чи не єдиною країною-партнером, яка бере участь практично в усіх операціях НАТО та виділяє власні підрозділи для участі у Силах реагування НАТО.

На сьогодні для участі в процесі планування та оцінки сил в Концепції оперативних можливостей НАТО і Силах реагування НАТО визначено 14 підрозділів зі складу Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил, Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, Військової поліції та медичні групи від Центрального Військово-медичного управління.

Дуже важливо, що в Міжвидовому Центрі міжнародної безпеки нині завершили навчання за стандартами країн – членів НАТО одна рота і сім батальйонів Сухопутних військ ЗС України та Десантно-штурмових військ ЗС України, 26 рот спеціального призначення та 236 військовослужбовців Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

Зрозуміло, що до процесів оцінки цих підрозділів, їх спроможностей та готовності діяти разом із підрозділами НАТО залучені військові фахівці Альянсу. Але цим допомога з боку НАТО й окремих країн-членів не обмежується. Ми маємо групу стратегічних радників, тренувальні місії із залученням кращих фахівців країн-партнерів, які надають нам всебічну та ґрунтовну допомогу – від питань стратегічного планування і логістики до підвищення індивідуальної майстерності окремого військовослужбовця.

Яким є «маршрутний лист» цього процесу та на який термін він розрахований?

Варто зазначити, що після важких уроків, які країна отримала у 2014 році, ситуація у Збройних Силах України вже докорінно змінилася. Це досягнуто завдяки силі та жертовності українського народу, завдяки мужності та свідомому вибору українських військовослужбовців, які спільними зусиллями зупинили підступного російського агресора та продовжують боротьбу за відновлення суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.

Збройні Сили відчувають величезний потенціал довіри з боку суспільства та постійну увагу керівництва держави. Зараз найважливіші напрями військового будівництва, які відповідають всім доктринальним документам, чітко викладені у Державній програмі розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року.

Цей документ визначає п’ять стратегічних цілей розвитку на основі прийнятих у НАТО принципів і стандартів.

Перша – це розвиток системи управління Збройних Сил. Друга – удосконалення системи оборонного планування, запровадження в Збройних Силах прозорого та ефективного управління ресурсами. Третя – набуття спроможностей Збройних Сил України для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави та участі в підтриманні миру і міжнародної безпеки. Четверта – створення єдиної системи логістики та удосконалення системи медичного забезпечення Збройних Сил. І п’ята, стратегічна мета – це професіоналізація та створення необхідного військового резерву Збройних Сил України.

Державна програма надає нам те, що ви називаєте «маршрутним листом», і окреслює конкретні терміни для його реалізації. Головною метою цих зусиль є набуття Збройними Силами України спроможностей для найефективнішого реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, а також досягненні євроатлантичних стандартів та критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО.

Довідково: у ході реалізації Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року планується здійснити ряд практичних заходів. Зокрема це стосується:

1. Нарощування заходів спільної підготовки з іншими складовими сил оборони. Адаптація системи підготовки достандартів НАТО. Підготовка структурних підрозділів ГШЗСУ в якості робочого органу Ставки Верховного Головнокомандувача.
2. Подальшої реорганізації Генерального штабу, інших органів військового управління відповідно до принципів та підходів НАТО, оптимізація та уніфікація організаційно-штатних структур бойових військових частин.
3. Створення системи логістики сил оборони за принципами, прийнятими в НАТО. Підвищення справності ОВТ, збільшення відсотка нових та модернізованих зразків ОВТ.
4. Нарощування спроможностей Сил спеціальних операцій.
5. Завершення формування, переформування органів управління ВМС, формування нових бойових військових частин, оновлення корабельного складу, розвиток інфраструктури базування ВМС ЗСУ.
6. Забезпечення прийняття Закону України «Про військову поліцію» та завершення формування Військової поліції.

Перехід на стандарти НАТО – це одне з головних завдань розвитку Збройних Сил, яке відображене в концептуальних документах. Йдеться, насамперед, про Стратегічний оборонний бюлетень України і про Державну програму розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року. Наші військові мають набути спроможностей, які дозволять їм не лише ефективно реагувати на військові загрози національній безпеці України, але й досягти євроатлантичних стандартів та критеріїв, необхідних для набуття Україною членства в НАТО.

«НАТО нічого нам не нав’язує. Вони вказують нам напрям і ціль, а ми вже самі обираємо шляхи для досягнення нашої мети»

Стратегічний оборонний бюлетень визначає п’ять стратегічних цілей розвитку оборонних спроможностей України. Серед них – розбудова системи керівництва силами оборони, впровадження системи планування та управління ресурсами, досягнення оперативних спроможностей військ, достатніх для гарантованої відсічі агресії та для оборони держави, відповідно до принципів і стандартів НАТО. Ще дві важливі цілі – це впровадження об’єднаної системи логістики і системи медичного забезпечення, що набуває особливого значення в умовах бойових дій. Всі згадані спроможності мають будуватися на сучасних принципах і підходах, якими керуються країни – члени Північноатлантичного Альянсу.

Досягнення таких цілей до 2020 року – це насправді досить амбітне завдання, але ми не стоїмо на місці. На сьогодні вже половина структурних підрозділів Генерального штабу переведені на прийняту в штабах НАТО «J-структуру», що дозволяє підвищити ефективність органів військового управління та уникнути дублювання функцій. До 2020 року ми плануємо завершити цю роботу в Генеральному штабі та привести у відповідність до стандартів НАТО органи військового управління оперативного та тактичного рівнів.

Вже зараз більшість заходів підготовки військ здійснюється за стандартами НАТО, часто із залученням фахівців з країн Альянсу, які передають свій досвід нашим, українським інструкторам. Великим кроком уперед стало формування в українських Збройних Силах професійного сержантського корпусу, що для пострадянських армій є справжньою революцією. Кращі підрозділи нині проходять сертифікацію та оцінку готовності до виконання завдань за стандартами НАТО, поступово ця робота охопить всі бойові частини. Ми вдячні партнерам за надану можливість спілкуватися з кращими експертами НАТО в системі оборонного планування, що дозволяє критично переосмислювати існуючу систему планування та будувати принципово нову. За стандартами НАТО створено цілий новий вид Збройних Сил України – Сили спеціальних операцій.

Одним словом, сьогодні зроблено багато, але ми усвідомлюємо, що головні виклики – все ще попереду. Із зрозумілих причин найважче буде досягти стандартів, які стосуються переведення основних зразків озброєння і спеціальної техніки на стандарти та технічні регламенти держав – членів НАТО. У нас просто не існувало такої системи. Але якщо є бажання – все можливо.

Для успішного переходу на стандарти НАТО Збройних Сил України необхідне їх широке впровадження в усіх складових сектору безпеки й оборони та у державі в цілому.

Постало дуже важливе питання щодо формування дієздатного резерву та територіальної оборони, які зроблять нашу державу й армію непереможними перед обличчям будь-якого знахабнілого противника

Для реалізації планів нашого співробітництва з НАТО створені та успішно використовуються такі основні органи співробітництва:

• Комісія Україна – НАТО (КУН);
• Спільна робоча група Україна – НАТО з питань воєнної реформи;
• Спільна робоча група Україна – НАТО в галузі озброєнь;
• Військовий комітет Україна – НАТО.

А серед основних практичних механізмів співробітництва слід виділити:

• Робочий план Військового комітету Україна – НАТО (РП ВК);
• Комплексний пакет допомоги (КПД);
• Процес планування та оцінки сил (ППОС);
• Концепцію оперативних можливостей (КОМ);
• Програму з обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО);
• Програму НАТО «Удосконалення військової освіти» (DEEP);
• участь у силах реагування НАТО (СРН);
• цільові трастові фонди НАТО на підтримку України.

Коротко про радикальні реформи

Ми продовжили роботу з розмежування повноважень та завдань між органами військового управління з питань планування, підготовки та застосування військ (сил). Сформовані Головне управління логістики (J4), Головне військово-медичне управління та Управління зв’язків із громадськістю.

Також було розпочато впровадження методу оборонного планування на основі спроможностей, що дасть змогу якісніше здійснювати планування розвитку сил оборони та гармонізувати оборонне і бюджетне планування.

Особливу увагу ми приділили удосконаленню системи підготовки. У 2017 році введено в дію значну кількість стандартів НАТО. Ця робота продовжується. Значно зросла інтенсивність спільної підготовки Сил оборони (до складу яких, окрім ЗС України, входять Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації та Державна спеціальна служба транспорту). У цілому проведено 238 навчань, тренувань та воєнних ігор.

Крім того, ми відзначаємо розширення спектру курсової підготовки за участі іноземних інструкторів (Об’єднана багатонаціональна група з підготовки – Україна, тренувальні місії «Орбітал» та «Юніфаєр»). Уже в цьому році ми плануємо залучити офіцерів оперативних командувань до курсової підготовки за участі іноземних інструкторів.

Запроваджуючи інноваційні технології в систему підготовки, створено нову симулятивну систему підготовки штабів з використанням системи імітаційного моделювання та віртуального бойового середовища.

Відкрито та успішно апробовано під час українсько-американського командно-штабного навчання із залученням військ «Репід Трайдент-2017» новий Центр імітаційного моделювання бойових дій (на базі МЦМБ). Спроможності цього Центру дозволяють проводити підготовку штабів рівня батальйон-бригада.

Минулого року нам вдалося частково наростити потенціал наших Військово-Морських Сил. Поставлено чотири малих броньованих катери типу «Гюрза». Відновлено технічну готовність чотирьох бойових кораблів, шести суден забезпечення та розпочато модернізацію фрегата «Гетьман Сагайдачний».

Ми продовжуємо використовувати змішану систему комплектування особовим складом, поступово збільшуючи кількість військовослужбовців за контрактом. Особливу увагу ми приділили реформуванню системи мобілізації та зборовій підготовці резервістів і військовозобов’язаних для формування військового резерву. З метою апробації нових форм і методів роботи та впровадження стандартів НАТО проводиться експеримент із функціонування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Ми докорінно переглянули підходи до системи територіальної оборони держави. Протягом останніх трьох років було створено запаси стрілецької зброї та боєприпасів для підрозділів територіальної оборони.

Основною метою військового співробітництва України (зокрема з країнами НАТО) в сучасних умовах є нарощування оперативних спроможностей ЗС України, досягнення сумісності з НАТО, обмін досвідом та адаптація до нових викликів і загроз у сфері оборони і безпеки. Це досягається через реалізацію спільних пріоритетів військового співробітництва НАТО та ЗС України, які чітко визначені у Робочому плані Військового комітету Україна – НАТО:

• перший пріоритет – це допомога, спрямована на підвищення оперативних спроможностей ЗС України та сумісність зі збройними силами країн – членів НАТО і відповідними структурами Альянсу;
• другий пріоритет – допомога оборонним реформам та процес трансформації ЗС України у відповідності до стандартів та процедур НАТО, розвиток боєздатних сил, спроможних до розгортання, з метою забезпечення їхнього застосування в операціях під проводом НАТО та Силах реагування НАТО.

Що вже зроблено? Для наочності, наведіть, будь ласка, приклади сумісних дій – навчань, взаємодії окремих підрозділів, проведення операцій і т. ін.

Окрім наведених вище прикладів, хотів би привернути увагу до того факту, що зараз для підготовки військ (сил) Збройних Сил України використовується понад 1000 національних стандартів індивідуальної та колективної підготовки (ланки відділення, взвод, рота, батальйон, бригада (полк)) та їм рівних.

У 2017 році вже за національними стандартами та методиками, які були розроблені відповідно до стандартів НАТО, проведено підготовку у повному складі двох окремих механізованих бригад Сухопутних військ ЗС України, розпочато підготовку військових частин та підрозділів інших видів (родів) ЗС України.

Військові частини бригадного рівня вже проходять підготовку за стандартами НАТО, а це дуже вагомий результат для Збройних Сил України, та й будь-якої країни, що піклується про власну обороноздатність. Це якісний крок уперед.

У рамках удосконалення системи управління у Збройних Силах проведено заходи щодо розмежування функцій і завдань, реорганізації органів військового управління відповідно до розподілу повноважень у типовій структурі штабів збройних сил держав – членів НАТО, – це так звана J-структура штабу.

З метою нарощування спроможностей оперативних та оперативно-тактичних угруповань військ (сил) на загрозливих напрямках було сформовано 16 бойових бригад, чотири полка та шість підрозділів рівня батальйон, окрім того, одну бригаду та 11 батальйонів бойового та логістичного забезпечення.

З урахуванням досвіду застосування військ (сил) в АТО продовжується вдосконалення організаційно-штатних структур військових частин Збройних Сил України. Зокрема, уніфіковано штати 113 бойових військових частин, і цей процес триває й надалі. Лише протягом 2017 року у рамках виконання Індивідуальної програми партнерства між Україною та НАТО, проведено 170 заходів військового співробітництва, в яких взяли участь 303 представники Збройних Сил та Міністерства оборони України. Це майже втричі більше порівняно з 2013 роком (66 заходів військового співробітництва). Окрім навчальних заходів, визначені представники Збройних Сил України на постійній основі беруть участь у 25 робочих группах комітетів НАТО.

У 2018 році заплановано участь представників Збройних Сил України та Міністерства оборони України у 229 заходах військового співробітництва.

У 2017 році надано запит (перелік) на отримання 153 стандартів держав – членів НАТО та нормативних документів ЗС США для їх вивчення та впровадження, з них отримано 94 документи, які на даний час опрацьовуються.

Зараз для підготовки військ (сил) Збройних Сил України, як згадувалося, використовується більше 1000 національних стандартів індивідуальної та колективної підготовки (ланки відділення, взвод, рота, батальйон, бригада (полк)) та їм рівних, а також близько 100 методичних матеріалів (посібників, рекомендацій, програм, інструкцій, довідників, настанов). За національними стандартами та методиками підготовки у 2017 році проведено підготовку у повному складі двох окремих механізованих бригад Сухопутних військ ЗС України, розпочато підготовку військових частин та підрозділів інших видів (родів) ЗС України.

У рамках удосконалення системи управління у Збройних Силах проведено заходи щодо розмежування функцій і завдань, реорганізації органів військового управління відповідно до розподілу повноважень у типовій структурі штабів збройних сил держав – членів НАТО. З цією метою та відповідно до затверджених планів реорганізовано структурні підрозділи Генерального штабу за напрямами J-1, J-3, J-4, J-5, J-7. Триває створення ефективних управлінських вертикалей від Генерального штабу до окремої військової частини. Реорганізація Генерального штабу, перш за все, спрямована на набуття спроможностей до стратегічного керівництва силами оборони під час підготовки і ведення стратегічних дій, у тому числі як робочого органу Ставки Верховного Головнокомандувача. При цьому функції планування застосування та безпосереднього управління угрупованнями військ (сил) передаються до Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України, організаційна структура якого буде максимально наближена до структури Основного командного пункту Збройних Сил України.

Крім вищезгаданої підтримки НАТО, допомога Україні також надається державами-членами Альянсу у рамках двостороннього співробітництва. Ми щиро вдячні нашим партнерам за надану консультативно-дорадчу та особливо матеріально-технічну допомогу. Цю допомогу важко переоцінити як з огляду на необхідність забезпечення першочергових потреб Збройних Сил України у перші роки протистояння російській агресії, так і в підтримці трансформаційних змін українського війська, які наразі тривають.

І от чого ми досягли:

1. На Саміті НАТО у Варшаві (08–09.07.2016) було прийнято Комплексний пакет допомоги (КПД), метою якого є систематизація започаткованих ініціатив і проектів Альянсу, а також консолідація і спрямування підтримки Україні для реалізації широкомасштабних реформ шляхом покращення координації та співробітництва між відповідними органами влади, збалансування ресурсів та програм, а також шляхом максимального збільшення фондів найбільш ефективним чином.
2. Реалізацію КПД можливо суттєво підсилити через нарощування обсягів виконання двосторонніх та багатосторонніх проектів співпраці з окремими країнами – членами НАТО (таких як країни Балтії, Польща та інші).
3. Цільові трастові фонди НАТО, започатковані ще під час Саміту НАТО в Уельсі у вересні 2014 року, залишаються потужним практичним механізмом співробітництва для нарощування оперативних спроможностей та сприяння загальній трансформації ЗС України, з яких найбільш значимими для ЗС України є:

• Трастовий фонд НАТО з логістики та стандартизації Збройних Сил України (Logistics & Standardization). Провідні країни: Чеська Республіка, Нідерланди, Польща.
• Трастовий фонд НАТО з модернізації системи зв’язку та автоматизації управління військами ЗС України (Command, Control, Communication and Computers System upgrade). Провідні країни: Канада, Великобританія, ФРН.

Протягом останніх воєнних років, коли Україна потребувала невідкладних заходів з допомоги, особливої ваги набуло міжнародне військове співробітництво на двосторонньому рівні. Традиційно основним та найбільш активним стратегічним партнером ЗС України є Збройні Сили та Національна гвардія Сполучених Штатів Америки. Мабуть, ви вже знайомі з таким механізмом отримання допомоги, як Багатонаціональний об’єднаний координаційний комітет (БОКК) з питань військового співробітництва та оборонного реформування.

Довідково. У рамках БОКК здійснюється: 1) планування заходів курсової підготовки особового складу ЗС України за кордоном (80 % короткострокових курсів/стажувань протягом року); 2) отримання МТЗ за програмою ФМФ та навчання особового складу ЗС України для обслуговування окремих зразків техніки (контр-батарейні радари, медичне обладнання/устаткування); 3) візити в Україну мобільних тренувальних груп; 4) лікування та реабілітація поранених військовослужбовців.

Хоча БОКК створювався як українсько-американський, наразі в його роботі беруть участь такі країни, як Великобританія, Канада і Литва. Саме розширення спектру країн-учасниць БОКК є одним з важливих свідчень ефективності роботи Комітету.

У рамках БОКК в Україні розгорнуто Об’єднану багатонаціональну тренувальну групу – Україна для проведення заходів колективної та індивідуальної підготовки ЗС України. Підготовка здійснюється не лише американськими, а й литовськими, канадськими (операція «Юніфаєр»), естонськими, латвійськими та польськими інструкторами. Через механізми БОКК вже підготовлено дев’ять батальйонів ЗС України.

Також до курсової підготовки залучаються й британські інструктори в рамках операції «Орбітал».

Знаковою є також активна робота американських радників на оперативному та тактичному рівнях в рамках Групи радників з оборонної підготовки (DEAG – Defense Education Advisory Group). За допомогою американських радників було опрацьовано настанови з бойової підготовки (на основі досвіду АТО та американських керівних документів) для ланки «відділення – взвод». Наразі триває робота над опрацюванням таких документів ланки «рота – батальйон».

«Ми вдячні партнерам за надану можливість спілкуватися з кращими експертами НАТО в системі оборонного планування, що дозволяє критично переосмислювати існуючу систему планування та будувати принципово нову» (праворуч — Нік Паркер (Nick Parker) — британський генерал, з 2016 року радник Міністра оборони України)

Чи дійсно реалістичною є мета до 2020 року виконати поставлені задачі щодо імплементації стандартів Альянсу в ЗСУ?

Щодо досягнення до 2020 року критеріїв НАТО можу вас запевнити, що для цього ми робимо багато і маємо зробити ще більше. З метою нарощування спроможностей Збройних Сил України ми продовжуємо спрямовувати свої зусилля на виконання Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2020 року.

Незважаючи на складне економічне становище країни, витрати на оборону зростають. При цьому змінено співвідношення витрат на утримання, підготовку та розвиток Збройних Сил України.

Також хотів би підкреслити, що у 2017 році вперше за історію України профінансовані у повному обсязі заходи Державної програми розвитку Збройних Сил України (7,17 млрд грн).

Значні зміни останнім часом сталися в системі управління Збройних Сил України. Зазначу, що ці зміни пройшли перевірку в умовах ведення війни. Ми продовжили роботу з розмежування повноважень та завдань між органами військового управління з питань планування, підготовки та застосування військ (сил). З цією метою у 2017 році проведено реорганізацію чотирьох структурних підрозділів Генерального штабу за напрямами: J-1, J-3, J-4, J-5.

Підприємства українського ОПК та вітчизняні науковці в умовах війни змогли не лише налагодити виробництво необхідних техніки та озброєння, а й означити чіткі перспективи нашого воєнно-технічного розвитку

Також було розпочато упровадження методу оборонного планування на основі спроможностей, що дасть змогу якісніше здійснювати планування розвитку сил оборони та гармонізувати оборонне і бюджетне планування. З метою апробації нових форм і методів роботи та впровадження стандартів НАТО проводиться експеримент з функціонування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Нами організовано також підготовку фахівців, спроможних оцінювати рівень підготовки підрозділів відповідно до стандартів та критеріїв НАТО. У 2017 році підготовлено 136 інструкторів; наразі триває підготовка ще 34 інструкторів (197 ЦПСС).

І, звичайно, ми очікуємо, що після завершення усіх перерахованих заходів воєнно-політичне керівництво Альянсу прийме щодо вступу України до НАТО позитивне рішення.

Вище я вже зупинявся на тому, як ЗС України працюють на досягненні критеріїв НАТО. Коротко хотів би нагадати, які значні зміни сталися в системі управління Збройних Сил України останнім часом. Зазначу, що ці зміни пройшли перевірку в умовах ведення війни, а необхідність одночасно вести війну та реформувати систему управління не дозволяє водночас зруйнувати стару систему та побудувати нову, як це було зроблено в інших країнах в умовах мирного часу. Натомість, ми вимушені балансувати між можливістю та необхідністю.

Як Ви оцінюєте готовність Збройних сил України та інших силових структур до впровадження стандартів північно-атлантичного блоку? Наскільки особовий склад готовий ментально прийняти не лише необхідність технічного переоснащення, а й нові стандарти взаємодії?

Будь-яка готовність ніколи не може бути достатньою, адже завжди є простір для її вдосконалення. Але якщо відповідати прямо на таке пряме запитання, можу стверджувати – так, Збройні Сили готові до переходу на стандарти НАТО. Інша справа, що це – поступовий, еволюційний процес, який потребує відповідального ставлення насамперед до людей. Всі ці зміни і всі стандарти НАТО, до речі, спрямовані на розвиток у людях професійних здібностей і максимально можливої самореалізації. Ця система дозволяє знаходити та просувати по службових сходах офіцерів та сержантів з якостями справжніх лідерів, які в умовах збройного протистояння з противником проявляють талант блискучих командирів. Саме люди – наш головний скарб і наше головне надбання, про що наші західні партнери не втомлюються нагадувати нам на всіх рівнях.

Фактом є те, що Збройні Сили України суттєво змінилися протягом останніх кількох років, після подій 14-го року. Наприклад, переважна частина офіцерів, які обіймають зараз командні посади, мають реальний бойовий досвід. Я вже наводив цей приклад: у період з 2014-го по 2017 рік у середньому двічі змінилися офіцери на посадах командирів батальйонів, приблизно така сама статистика – на рівні командирів бригад. Це означає, що ці офіцери набувають подальшу освіту, посідають вищі посади. Саме вони, офіцери з бойовим досвідом, вже зараз формують керівний склад Збройних Сил України. Вони – майбутнє Українського війська.

Скажу більше. За час із початку війни генеральські звання отримали 50 офіцерів. Всі вони, без виключення, мали бойовий досвід. Це вже стала практика – наявність бойового досвіду є основною вимогою для просування по службі та призначення військовослужбовців на вищі посади. Цього року ми чекаємо випуск офіцерів, які поступали у вищі військові навчальні заклади з бойових посад, які пройшли важкі бої у 2014 році. Ці люди змінюють обличчя самої армії.

Ви питаєте – чи готові вони до змін? Вони готові. Готові взяти на себе відповідальність, опанувати новітніми системами управління військами та озброєнням. Готові, нарешті, перейти на стандарти НАТО, з якими вже близько знайомі, практично кожен з них.

Тож не бачу великих проблем у внутрішніх трансформаціях Збройних Сил. НАТО при цьому нічого нам не нав’язує. Вони вказують нам напрям і ціль, а ми вже самі обираємо шляхи для досягнення нашої мети.

До речі, якщо ми вже говоримо про стандарти НАТО, треба чітко розуміти: вони є універсальним інструментом, який не стримує розвиток національних Збройних Сил в країнах Альянсу. Україна – не виключення. Наші Збройні Сили також матимуть національні українські особливості, але розмовлятимемо ми з партнерами по НАТО однією мовою, мовою універсальних Північноатлантичних стандартів.

Які труднощі повстають перед командуванням Збройних сил? Якими є найбільші ризики та виклики для всього силового блоку України?

В цьому вбачається декілька викликів. Головний з них – це та обставина, що реформувати Збройні Сили, опановувати стандартами НАТО нам доводиться в умовах жорстокої військової агресії, яка розв’язана проти України Російською Федерацією. Це призводить до шаленого перенавантаження на економіку держави, на всі її адміністративні та політичні інституції, і безумовно – на Збройні Сили України. Але сааме почуття єдності з народом і віра в українське громадянське суспільство, яке зростає і міцнішає кожного дня, особисто для мене є підставою для оптимізму. Збройні Сили разом з таким народом подолають будь-які історичні виклики та перешкоди. Тож зусилля Збройних Сил з опанування стандартами НАТО – це важлива, але лише невелика складова тих зусиль, які докладає суспільство для просування шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції. Це гідна мета, ми маємо талановитих та мужніх людей, тож, без сумніву, здатні захистити власну державу й власну долю.

Серед стратегічних завдань, які стоять перед Збройними Силами, – формування справжнього професійного сержантського корпусу. З цим пов’язано вирішення цілого комплексу завдань – від впровадженням якісно нових відносин між офіцерами і сержантами до змін у ролі сержантів, яку вони нині відіграють у вихованні та професійній підготовці військовослужбовців.

Знову, це нова філософія, в тому числі – нові правила взаємин у військових колективах, які абсолютно відрізняються від тих, які можна було очікувати від армії «пострадянського» зразка. Професійні інструктори з країн НАТО допомагають нам опановувати не лише нові знання, але й нові підходи, нову психологію взаємин між військовослужбовцями.

Ще одна проблема, яку ми всі усвідомлюємо: і Збройні Сили, і держава в цілому мають приділяти більше уваги питанням соціального захисту військовослужбовців. Це стосується широкого кола питань – забезпечення житлом, конкурентного грошового утримання, надання необхідних соціальних гарантій та правового захисту як для військовослужбовців, так і для їхніх родин.

Постало дуже важливе питання щодо формування дієздатного резерву та територіальної оборони, які зроблять нашу державу і армію непереможними перед обличчям будь-якого знахабнілого противника. На часі – і питання психологічної та фізичної реабілітації воїнів, які пройшли через бойові дії, соціальної адаптації тих, хто звільняються у запас.

Це все – складні питання, але ми здатні їх вирішити, і вирішуємо вже зараз, як і питання технічного переоснащення Збройних Сил. Зокрема, підприємства українського ОПК та вітчизняні науковці в умовах війни змогли не лише налагодити виробництво необхідних техніки й озброєння, але й означити чіткі перспективи нашого воєнно-технічного розвитку. Мова йде про доволі широкий діапазон завдань, від відновлення та модернізації вже існуючих зразків до забезпечення військ принципово новими зразками озброєння і техніки.

Дуже цінну допомогу ми отримуємо від наших партнерів, в першу чергу – від США. Водночас військово-технічна та методична допомога, яку ми отримуємо від друзів з Канади, Великобританії, Польщі, Країн Балтії, – ця допомога є по-справжньому безцінною, адже надана своєчасно, адресно та у найважчі для України часи.

Впевнений, шо народ України та її Збройні Сили про таку допомогу пам’ятатимуть завжди.

Спеціально для журналу «Телеком. Военная связь» март 2018

Владимир Табаков
Редакционный директор

  

Читайте також