Україна посіла перше місце у світі за кількістю поданих робіт на фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки»

Усього за час конкурсу у 2014 році було завантажено фотографії понад 14 тисяч об’єктів культурної спадщини, з яких найбільше – в Києві (2910 пам’яток), Львівській (1340) та Одеській (1254) областях, найменше – в Луганській області (15), Севастополі (55) і Донецькій області (95).

У міжнародному конкурсі станом на зараз завантажено понад 295 тис. фото. У більшості країн конкурс уже завершився, до 24 жовтня триває прийом робіт в Ізраїлі, до 31 жовтня — у Росії та Македонії. Зараз Україна за кількістю фотографій перебуває на 1-му місці серед 41 країни. На другому місці зараз Польща (понад 45 тисяч фото), на третьому – Німеччина (більше 35 тисяч). Треба зазначити, що в Україні конкурс тривав на один день довше, ніж у більшості країн, але в середньому за конкурсний день вантажать менше фотографій, аніж розрив із поляками. Традиційно найбільше вантажать в останній день змагання – цього року в останній день було завантажено понад 7 тисяч світлин – саме це дало змогу Україні посісти перше місце за кількістю завантажених фото.

В українській частині конкурсу взяли участь більше 500 авторів. До кінця 2014 року також планується провести конкурс із написання статей про пам’ятки у Вікіпедію.

Конкурсний список пам’яток для фотографування складається із понад 70 тисяч об’єктів історико-культурної спадщини усієї України. Підготовка конкурсних списків є найбільш трудомісткою частиною організації конкурсу – в Україні відсутній єдиний реєстр пам’яток, Міністерство культури не володіє повною інформацією, області та районні управління та відділи часто теж не мають готових списків, а деякі навіть вважають, що ця інформація є службовою. Так, Покровська РДА на Дніпропетровщині відмовила у наданні переліку історико-культурних пам’яток, посилаючись на Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, при наявності яких документу присвоюється гриф «Для службового користування». Вважаючи відмову адміністрації неправомірною, ми звернулись до Фонду захисту права на доступ до інформації з проханням забезпечити юридичний супровід в отриманні списку пам’яток та оскарженні Переліку, положення якого не відповідають вимогам законодавства України та суттєво звужують право на доступ до публічної інформації.

Ще однією суттєвою перешкодою для організації конкурсу є відсутність в Україні т. зв. «свободи панорами». Це положення у законодавстві, яке дозволяє вільне фотографування усіх територій міста, відкритих для вільного пересування. За нашими законами вимагається отримання дозволу від архітекторів/скульпторів (чи їхніх нащадків) на використання фотографій, на яких зафіксовано відповідні твори (будівлі, статуї тощо). Приміром, видання туристичного путівника, в якому є фото сучасних будівель, за відсутності дозволу від власників авторських прав на ці будівлі, є незаконним. Як і видання листівок чи показ фільму про ці пам’ятки. Будівля самої Верховної Ради України є досі захищена авторськими правами, і тиражування її зображень порушує закон. Як ми уже повідомляли, з 1 жовтня набули чинності поправки до Цивільного кодексу Росії щодо «свободи панорами», які стосуються фотографування будівель. Правда, під захистом авторського права і надалі перебуватимуть пам’ятники. Натомість у багатьох інших країнах, де такі поправки ухвалені (зокрема у Польщі, Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Вірменії, Молдові та ін.), не лише будівлі, а й інші твори мистецтва, розміщені у публічних місцях, попадають під «свободу панорами». Українське законодавство у цій частині потрібно змінювати.

Одні з останніх світлин, завантажених на конкурс:

Ліцензія CC-BY-SA 4.0" width="585" height="389" />

Собор Олександра Невського (Ялта, Крим). Автор фото – Demmarcos. Ліцензія CC-BY-SA 4.0

Ліцензія CC-BY-SA 4.0" width="585" height="389" />

Резиденція буковинських митрополитів (Чернівці). Автор фото – Bukovynka. Ліцензія CC-BY-SA 4.0

Аккерманська фортеця (Білгород-Дністровський, Одеська область). Автор фото – Vimoculars. Ліцензія CC-BY-SA 4.0