Найбільш широкому спектру питань, які стосуються інформаційних загроз та протидії їм, був присвячений цей щорічний захід, що проходив уже вп’яте й зібрав експертів, аналітиків, журналістів та представників держструктур.

 

 

На конференції «Інформаційна безпека: актуальні тренди — 2018», яка проходила 8 грудня в Київському університеті імені Бориса Грінченка, спікери говорили про державну інформаційну політику, освіту, технології інформаційної війни, інструменти протистояння загрозам і про багато іншого.

 

У заході брали участь практикуючі фахівці, незалежні експерти, представники ЗМІ та громадські активісти від таких країн: Україна, Казахстан, Бєларусь, Іспанія, Іран, Литва, Вірменія.

 

 

Основні теми форуму:

 

• здобутки та інновації в галузі гуманітарних інформаційних безпекових технологій 2018 року;
• перспективи розвитку інформаційних безпекових процесів 2019 року;
• сучасна медіа безпека: проблеми та перспективи;
• гібридні військові конфлікти;
• факт-чекінг;
• лобіювання;
• кібервійна

 

 

Наведемо деякі цікаві тези, які прозвучали на заході.

 

За словами заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна у сфері інформаційної безпеки, в Україні на сьогодні існують дві найбільш гострі проблеми: висока ресурсоємність цієї сфери, а також управлінська проблема. «Зараз повністю розмиті лінії розмежування між кібернетичною, політичною, національно-безпековою та інформаційною сферами. Це унеможливлює використання традиційних інструментів менеджменту з централізованим управлінням», — зазначив він. З іншого боку, ресурси, які РФ вкладає в інформаційну війну, значно перевищують можливості України.

 

«Єдине, що Україна може запропонувати на протидію — це горизонтальне управління, коли «старшого» немає, але всі ми діємо в єдиному компетентному полі», — додав заступник міністра.

 

 

Голова «Ради інформбезпеки та кіберзахисту» Елліна Шнурко-Табакова звернула увагу на те, що на п’ятому році війни інформаційною та кібербезпекою займаються переважно вузькі кола фахівців і що ці проблеми знаходяться переважно поза увагою суспільства. Зважаючи, що інформаційні та кіберзагрози з кожним роком тільки зростають, державним інститутам потрібна допомога.

 

Кажучи про плани на наступний рік, вона сфокусувала увагу на тому, що потрібно сконцентруватись та ефективно впливати на всі больові питання, які виникають у країні, допомагати відповідним державним структурам відбивати атаки та зломи, а громадянам — вчитися відповідно реагувати на дії агресора, головна мета якого — руйнація консолідації та створення хаосу в Україні.

 

 

Цікавими були й онлайн-доповіді експертів із-за кордону. Так, Пабло Гонсалес зазначив: «В Іспанії на тлі приходу до влади лівих політичних сил усе більший вплив здобувають праворадикали. Якщо аналізувати вплив інформкампаній Росії на ситуацію в країні, то вплив «м’якої сили» на референдум у Каталонії проявився швидше у створенні загального хаосу, ніж у розпалюванні сепаратизму. Поки що немає прямих доказів впливу Росії, але явний зв’язок між російськими та іспанськими правими явно простежується».

 

Необхідно зазначити, що події, які відбуваються сьогодні в Парижі, як і в інших країнах, мають дуже багато спільного з сепаратистськими мітингами, що відбувалися рік тому в Каталонії (які й досі не вщухли).