Хто повинен лобіювати перехід на цифрове радіо в Україні?

Рішення про перехід на цифру має бути прийняте індустрією, упевнений Грехем Діксон, голова напряму радіо Європейської мовної спілки. Про це він сказав під час експертного семінару «DAB+ Цифрове радіо», організованого 11 березня індустріальним об’єднанням «Радіокомітет» спільно з Національною радою з питань телебачення та радіомовлення за підтримки WorldDAB.

Під час семінару експерти Європейської мовної спілки, BBC, WorldDAB, «Радіо Вроцлав» розповідали українським колегам про можливості формату цифрового радіо DAB+, а також обговорювали перспективи його впровадження в Україні.

Представники української радіоіндустрії переконані, що наріжним каменем у процесі переходу на цифру має стати обрання формату, що має стати найбільш зручним для мовників. Наразі розглядаються два основні стандарти: DAB+ (Digital Audio Broadcasting) та DRM+ (Digital Radio Mondiale).

Та для їх запуску в Україні потрібні діапазони, які на сьогодні зайняті. Зокрема, за словами Валерія Юрченка, заступника виконавчого директора з питань виготовлення та поширення радіомовної продукції «Українського радіо», впровадження DAB+ можливе лише на тих частотах, які зараз використовуються для аналогового телебачення. «Оскільки ще не визначена дата відключення аналогового телебачення, чи не затягне цей процес розвиток цифрового радіо?», – звернув увагу пан Юрченко.

Щодо формату DRM+, то для нього потрібно вивільнити ті частоти, на яких мовлять FM-радіостанції. Відповідно, каталізатором цього процесу можуть бути комерційні радіостанції, які зараз мають найпотужніші FM-мережі.

«Оскільки весь світ розвиває цифрове радіо, Україна не може лишитись осторонь цього процесу. Але з іншого боку, зараз в Україні я не бачу рушійної сили, яка була б зацікавлена у впровадженні цифрового радіо, і яка б мала на це кошти», – зазначила Ольга Большакова, керівник центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації мовників. – Для стандарту DAB+ потрібно щоб «посунулось» аналогове телебачення та бюджетні кошти. А для DRM+ мають «посунутись» комерційні мовники. Перехід на цифру можливий їхнім коштом, якщо держава надасть їм відповідні гарантії».

Та, на її думку, невдалий приклад цифрової реформи телебачення демотивує мовників та споживачів ініціювати подібну реформу для радіо.

Втім Роман Чайковський з «Українського радіо» упевнений, що рушійною силою цього процесу може стати суспільний мовник. Кошти для впровадження реформи, за його словами, можуть бути взяті з витрат на трансляцію сигналу НРКУ. До того ж, саме суспільний мовник наразі потребує частот для трьох каналів українського радіо.

Народний депутат України Владислав Севрюков уважає, що комерційні мовники зможуть стати найбільшими лобістами цифрового радіо, якщо їм буде запропонована приваблива схема для партнерства з державою (наприклад, подовження ліцензії при переході на цифровий формат, нові частоти тощо). Цієї ж думки і пан Діксон: для імплементації європейських практик запуску цифрового радіо дуже важливим є державна політика преференцій та стимулювання.

Владислав Севрюков переконаний, що за кілька років нові технології разом з цифровими передавачами так чи інакше з Європи прийдуть в Україну. Саме тому, на думку виконавчого директора «Радіокомітету» та незалежної асоціації телерадіомовників Катерини М’ясникової, вже зараз потрібно розпочинати роботу над вибором стандарту та стратегією розвитку впровадження цифрового радіо. У цьому році «Радіокомітет» планує провести низку експертних семінарів про різні цифрові формати, а у грудні 2016 року відбудеться міжнародна конференція «РадіоUA».