Вивільніть «приховане» місце на вашому жорсткому диску за допомогою дефрагментації (огляд програм)

Мой Компьютер, №05 (509), 16.06.2008

Треба лише вибрати зручний інструмент, який дасть змогу отримати максимальний результат. Не будемо також забувати про час, який витрачається на виконання цієї операції.

На початку ери дискових операційних систем поняття дефрагментації не існувало. Файл мав вигляд однієї безперервної частини, яка записувалася з початку вільного місця. При видаленні файлу з дискового носія (на той час носії були гнучкими) в нульовому секторі модифікувались дані в імені файла, які вказували на те, що файл видалений. Дискова операційна система могла записати файл на вивільнене місце лише в одному випадку — якщо видалений файл був останнім. З часом така нераціональність використання дискового простору перестала влаштовувати, і були застосовані модифіковані алгоритми запису інформації на диск.

В сучасних операційних системах при оновленні або записуванні нових файлів виконується розбиття файла на частини, які розташовуються в різних місцях диску. Мінімальним об’ємом для розміщення частини файла є кластер. Кластер, в свою чергу, складається з одного або кількох секторів. Тому чим менший розмір кластера, тим менші втрати місця на диску і, відповідно, більша дефрагментованість диску. Для роботи з дефрагментованим файлом жорсткому диску необхідно зробити більше рухів головки для пошуку всіх частин. Кожен рух потребує часу. Це зменшує (як побачимо потім, на кілька процентів) загальну продуктивність дискових операцій.

Процес дефрагментації — це перезапис файлів в сусідні кластери на жорсткому диску, для збільшення швидкості їх завантаження та доступу. Після цього фрагментовані файли та папки займають безперервний простір. Вільне від файлів місце також об’єднується в щільний простір, що зменшує вірогідність фрагментації нових файлів.

Програми-дефрагментатори перед початком роботи аналізують поточний стан дискового простору, визначаючи необхідність проведення операції дефрагментації та ступінь дефрагментованості. Деякі особливості дозволяють провести дефрагментацію тільки для локального диску та при наявності певної кількості вільного місяця для сортування фрагментованих файлів. Якщо об’єм вільного простору замалий, то можлива часткова дефрагментація.

Необхідними умовами для проведення такої серйозної операції є наявність прав адміністратора та безумовна працездатність диска. Система помічає розділ з пошкодженнями, і дефрагментація такого розділу неможлива. Рекомендовано виконати команду hkdsk перед дефрагментацією. Але якщо після цього команда fsutil dirty query том: повідомить вас, що розділ помічений як «брудний», то дефрагментацію виконати не вдасться. Слушне рішення. Не варто проводити таку глобальну операцію на сумнівному диску.

Операційна система XP дозволяє вибрати програму для дефрагментації: існує команда defrag з невеликим набором параметрів, а також програма Дефрагментація диска з графічним інтерфейсом. Обидві мають однакову дію, тому одночасно їх запускати на виконання не варто. Також є інші програмні продукти для дефрагментації, як комерційні, так і створені для безкоштовного розповсюдження.

Для огляду та тестування були обрані найбільш відомі та поширені.

Починаємо. Досліджуваний системний диск однієї робочої машини був підключений до іншої в якості додаткового окремим шлейфом. Диск містив один розділ, на який була поставлена операційна система ХР, а також встановлені програми, необхідні для роботи пересічного користувача. Вільного місяця було значно більше за необхідні для повноцінної дефрагментації 15%.

Для перевірки і тестування дефрагментаторів необхідно, щоб розділ диску повертався в попередній недефрагментований стан. Таку умову можна забезпечити, створивши образ розділу, з якого і будемо відновлювати розділ до початкового стану.

Перед дефрагментацією робимо копію кількох папок з досліджуваного диска на системний, час — 2 хвилини 36 секунд. Отриманий результат беремо за 100%. За допомогою програми HD Tune визначаємо швидкодію пристрою.

Створивши образ, проводимо дефрагментацію штатною утилітою операційної системи. Відновлюємо розділ з образу і знову повторюємо дефрагментацію тією ж утилітою. Авжеж, час копіювання папок не змінився. Це дає нам підстави зробити висновок, що програма для створення копії розділу не виконує дефрагментуючих дій. Програма HD Tune зазначає, що стан фрагментованості не впливає на загальну швидкодію пристрою.

dfrg.msc та defrag.exe

Дефрагментатор операційної системи Dfrg.msc має типовий інтерфейс. Є можливість вибрати розділ і зробити або лише аналіз, або аналіз та дефрагментацію. Просто та зручно.

Defrag.exe — для виконання з командної стрічки, зручно використовувати для запуску в певний час за допомогою різного виду шедулерів.

Час виконання — 16 хв. 31 с. Час копіювання тестових папок — 2 хв. 30 с.

Auslogics Disk Defrag 1.3 free version

Наступний дефрагментатор має більш привабливий вигляд: налаштувань мінімум.

Після виконання виводиться більш детальний звіт. Час виконання — 11 хв. 55 с., час копіювання — 2 хв. 28 с. У звіті про виконання було отримано повідомлення про прискорення роботи на 3%.

Iobit SmartDefrag 3.1 beta

Одразу ж після встановлення та запуску програма розпочала автоматичну дефрагментацію дисків.

Автоматична дефрагментація уможливлює перегляд діаграм з рівнями завантаження програмою жорсткого диску та ЦП. При зміні мови на російську спостерігаємо російсько-ієрогліфічні символи, тому довелось працювати з англійською. Існують три способи дефрагментації: ручна дефрагментація, автоматична, або ж призначення завдання на запуск в певний час. Подивившись в налаштування, розумієш, що «smart» в назві зовсім не зайве: є можливість увімкнути фірмову технологію Smart Silent при дефрагментації. Користувачі ноутбуків можуть призупинити дефрагментацію, якщо машина живиться від акумуляторів. При автоматичній дефрагментації можна виставити процент завантаження процесора, за перевищенням якого дефрагментація також призупиниться.

Час виконання — 12 хв. 07 с. Час копіювання тестових папок — 2 хв. 27 с.

O&O Defrag 8.5 trial

Протягом періоду інсталяції виникає підозра, що маємо продукт із ще більшими можливостями. Інсталяційна програма пропонує встановити Screen Saver, інтегруватись в оболонку та зареєструвати дефрагментатор як стандартний за замовчуванням.

З першим запуском програми майстер оптимізації роботи системи пропонує дозволити автоматичну дефрагментацію та обрати оптимальні параметри. Дефрагментатор буде працювати у фоновому режимі, використовуючи фірмову технологію O&O ActivityGuard, яка піклується про раціональне використання ресурсів системи.

Можна виконувати дефрагментацію наступними методами: Stealth, Space, Complete/Ім’я(Модифікація/Доступ). Метод Stealth оптимізований для великих об’ємів даних та великої кількості файлів. Потребує при цьому мінімум ресурсів системи та вільного дискового простору. Space презентується як швидкий засіб від важкої дефрагментації. Містить функцію консолідації вільного дискового простору. Complete — дефрагментація файлів з повною реорганізацією даних, файли будуть сортуватись за назвами (дати останньої модифікації/останньої дати доступу).

Час виконання — 12 хв. 12 с. Час копіювання тестових папок — 2 хв. 27 с.

Тепер розглянемо, що можуть нам запропонувати продукти некомерційного призначення.

Speed defrag

З налаштувань є тільки вибір диска для виконання дефрагментації. Щоб розпочати процес, необхідно перезавантажитись. Хід виконання виводиться в досовському вікні з назвою xpsf.exe.

Час виконання (не враховуючи час на перезавантаження) — 35 хв. 16 с. Час копіювання тестових папок — 2 хв. 36 с. Повторний тест — результат аналогічний. Для мене залишилось незрозумілим, що саме робить ця програма, і відповідно, чого стосується перше слово в назві.

Дві наступні програми мають ліцензію GNU GPL, яка передбачає розповсюдження разом з програмним кодом.

JkDefrag v3.24

Розповсюджується в двох видах: для Windows 2000/2003/XP/Vista та для Windows X64.

Кожен з різновидів має у своєму складі три варіанти дефрагментатора — JkDefrag.exe, JkDefragCmd.exe — для запуску з командної стрічки та JkDefragScreenSaver.scr + JkDefragScreenSaver.exe, відповідно, для налаштування дефрагментації під час відсутності користувача. Відсутній будь-який інтерфейс. Для даного дефрагментатора не є критичною кількість вільного місця.

Час виконання — 39 хв. 40 с. Час копіювання тестових папок — 2 хв. 34 с. Вкрай невтішний результат.

Ultradefrag 1.1.0

Досить примітивний інтерфейс.

Як і попередній продукт, має варіант для Windows X64, але скрінсейвера та командної стрічки не містить. Накладає певні обмеження на кількість вільного місця.

Час виконання — 12 хв. 54 с. Час копіювання тестових папок — 2 хв. 30 с.

Отримані результати зведені в таблицю.

Лідером за швидкістю виконання дефрагментації є Auslogics Disk Defrag. Не набагато відстають від нього комерційні конкуренти Iobit SmartDefrag та O&O Defrag. Майже на хвилину більше працює некомерційний Ultradefrag. На п’ятому місці утиліти з комплекту операційної системи. JkDefrag після аналізу стану розділу проводить дефрагментацію в два етапи. Можливо, саме тому час виконання такий тривалий. До того ж, його невибагливість щодо обсягу вільного простору, можливо, комусь стане у нагоді. Speed defrag, хоч і працює трохи швидше, розчаровує результатами такої роботи.

Тепер розглянемо, який з дефрагментаторів дає можливість отримати максимальний приріст швидкодії.

Найкращий результат мають Iobit SmartDefrag та O&O Defrag. Не набагато від них відстає Auslogics Disk Defrag. Зауважу, що вони є цілком комерційними продуктами. Некомерційний Ultradefrag та dfrg.msc показують однаковий результат. Найменший результат — у JkDefrag. Результати Speed defrag свідчать про те, що це радше імітатор дефрагментації :-).

Є з чого вибрати!

Юрій ГЛАДУН

Robo User
Web-droid редактор

     

Читайте також