Засновника Telegram Павла Дурова заарештували в аеропорту Парижу

У суботу ввечері, 25 серпня, в аеропорту Ле-Бурже було затримано 39-річного Павла Дурова, засновника та генерального директора Telegram. Він прилетів з Азербайджану на приватному літаку у супроводі охоронця та жінки, не підозрюючи, що на нього чекає арешт.

Французькі правоохоронні органи затримали його на підставі раніше виданого ордера за підозрами у причетності до торгівлі наркотиками, злочинів проти дітей та шахрайства. Вважається, що Telegram недостатньо активно бореться із цими злочинами і не співпрацює з поліцією.

Слідчі вважають, що відмова Павла Дурова співпрацювати з правоохоронними органами та надання інструментів у Telegram, які можуть використовуватися для протиправної діяльності, роблять його співучасником у наркоторгівлі, злочинах проти дітей та шахрайстві. У публікації також зазначається, що в неділю Дуров має постати перед слідчим суддею, де йому можуть бути пред’явлені звинувачення щодо низки серйозних злочинів.

Дуров, як правило, уникає поїздок до Європи, знаючи про можливі звинувачення. Наразі він перебуває під вартою, і найближчим часом йому можуть бути пред’явлені серйозні звинувачення, включаючи тероризм та відмивання грошей.

Його досудовий висновок після висунення звинувачень практично неминучий, стверджують у публікації. Телеграм, запущений у 2013 році Павлом та його братом Миколою Месенджером, у якому повідомлення шифруються від початку до кінця, а головний офіс знаходиться в Дубаї, позиціонується як альтернатива американським платформам, які часто критикують за комерційне використання персональних даних. Telegram запевнив, що ніколи не розкриватиме інформацію про своїх користувачів.

В одному з інтерв’ю, яке дане у квітні минулого року в Дубаї, Дуров розповів, що ідея створення сервісу зашифрованих повідомлень виникла після сильного тиску з боку російської влади в період, коли він заснував соціальну мережу “ВКонтакте”. Пізніше він продав цю компанію і залишив Росію у 2014 році.

Telegram нерідко звинувачують у поширенні дезінформації та небажаного контенту, включаючи ненависницькі висловлювання, неонацистський, педофільський, конспірологічний чи терористичний контент.