Рятівні хвилини: тест ДБЖ (джерел безперебійного живлення)

Так уже склалося, що в нашій країні (та й не лише в нашій) нестабільним електроживленням стурбовані насамперед кінцеві споживачі, а потім відповідальні служби й органи. Ось і доводиться навченому життям користувачеві шукати методи підстрахування «на випадок чогось». Тим більше що ці випадки — короткочасні кидки або тривала втрата електрики, комутаційні перешкоди, биття частоти тощо — можуть не просто вивести з ладу комп’ютер, побутову техніку та інші пристрої, а й стати реальною загрозою або, що зовсім сумно, причиною пожежі. .

Протидія є. Це давні помічники людини ДБЖ (також відомі як UPS) — джерела безперебійного живлення, які, залежно від типу, борються з мережею по-різному (див. с. 54). Найбільш просунуті ДБЖ здатні довго забезпечити апаратуру бездоганною напругою і також пропонують ряд додаткових «фічів». Але їхня головна проблема — висока ціна (від $500). Більшості (особливо домашнім користувачам) це видасться недозволеною розкішшю. Адже лінійно-інтерактивні або онлайн-пристрої, як правило, розраховані на досить високу потужність навантаження, що підключається, будуть актуальні швидше для власників високочутливої ​​Hi-Fi-апаратури. Для відносно ж «спокійного» домашнього набору пристроїв набагато вигідніше придбати бюджетним, або так званим резервним (backup), ДБЖ вартістю до $200. Але чи буде його достатньо для вирішення всіх проблем?

Вибираємо з розумом

Головне завдання бюджетного ДБЖ – забезпечення стабільної роботи ПК при виході напруги за допустимі межі. При цьому важлива здатність безперебійника максимально довго “протягнути” комп’ютер в умовах відсутності живлення на своєму горбі – вбудованих акумуляторах. Власне, за цим показником визначається рівень підготовки резервного UPS. До речі, ДБЖ початкового рівня можна віднести швидше до «швидкої допомоги» для ПК, що відключився від живлення, та інших пристроїв, ніж до стабільного джерела живлення, здатного тривалий час замінювати мережу електроживлення. Як показує практика, середній для цього класу пристроїв час життя на власних батареях коливається в районі 5-15 хвилин після втрати електрики в мережі. Цього цілком вистачить для того, щоб безболісно “згасити” комп’ютер, зберігши на ньому все необхідне та відключивши від живлення інші пристрої.

Але тут виникає інша проблема: граничне навантаження конкретної моделі бюджетного ДБЖ може виявитися менше, ніж потужність, яку ви хочете «повісити» на безперебійник. Іншими словами, ДБЖ може просто не впоратися з відведеним під його опіку ПК, додатковими пристроями та побутовою технікою. Дані про максимальне навантаження UPS завжди можна знайти в інструкції або на сайті виробника. Наприклад, середнє граничне навантаження протестованих нами пристроїв – трохи більше 200 Вт (див. стор. 54). Це досить скромний показник, якщо врахувати, що просунуті ПК у тандемі з моніторами, зовнішніми жорсткими дисками, акустикою, DVD-писалками та іншими пристроями з’їдають при повному навантаженні близько 300-400 Вт. З іншого боку, ДБЖ з таким показником межі навантаження (200 Вт) цілком упорається з комп’ютером середнього рівня комплектації – типовим представником домашньої робочої станції.

Але є ще одна каверза. Справа в тому, що в різних місцях нашої країни (втім, навіть у різних районах столиці) рівень напруги може суттєво відрізнятись. Так, у центральних районах Києва він помітно завищений (середня напруга в мережі становить не менше 230 В), а на масивах може бути нижчою за стандартні 220 В, не кажучи вже про віддалені від столиці області.

Логічно припустити, що й стрибки напруги можуть мати як підвищений, і знижений характер — залежно від особливостей місцевого електроживлення. На щастя, навіть бюджетний ДБЖ здатний впоратися як з одними, і з іншими. Питання лише у тому, яким чином. Адже маючи у своєму активі спеціальний вбудований вольт-регулятор – AVR (пристрій, що контролює перепади напруги і вирівнює його в рамках встановленої межі), безперебійник здатний зайвий раз не перемикатися на батареї у разі раптового перепаду, що не перевищує допустимі межі стрибків напруги. Якщо ж пристрій позбавлений вольт-регулятора, пропрацює воно в умовах частих стрибків напруги значно менший час, адже перескоки з живлення від електромережі на акумулятори безперебійника загрожують швидким виходом з ладу останніх. До речі, у тесті наявністю AVR можуть похвалитися 11 із 15 моделей. Звичайно, позначається це і на вартості UPS.

Особливі прикмети

Словом, перед покупкою бюджетного безперебійника варто уважно вивчити специфіку обраного вами пристрою. Так, слід враховувати не номінальну повну потужність (А), а активну, що виражається в Вт – власне показник, який сигналізує про максимально допустиме навантаження на ДБЖ. Також по можливості варто визначити сумарну потужність підключених до UPS пристроїв. І лише потім влаштовувати перевірку боєм. Крім того, бажано мати запас як за потужністю, так і за необхідним для збереження та бекапу часу автономної роботи (іншими словами того часу, якого буде достатньо для безболісного завершення роботи з ПК). Адже не варто забувати, що при включенні комп’ютера, підключеного до ДБЖ, навантаження на останній піково зростає, і безперебійнику доводиться несолодко. Таким чином нещасний «упс» може просто вийти з ладу (як правило, ламається вольт-регулятор AVR), а в гіршому випадку стати причиною займання.

Довговічність ДБЖ залежить і від стану акумуляторної системи, середній термін служби якої становить близько трьох років. Скоротити його можуть висока температура навколишнього середовища (понад 25 °С) та часті перескоки на роботу батарей.

Важливу роль і додаткові «фічі» безперебійників. Наприклад, не завадить можливість захисту від перешкод мережного інтерфейсу та телефонної лінії чи модему. Звичайно, стрибки та перепади напруги в телефонній лінії трапляються вкрай рідко, але все ж таки від короткого замикання або збою мережного комутатора ніхто не застрахований. Захист від цих напастей досягається за рахунок невеликої незалежної плати, яка розташовується всередині ДБЖ і використовує загальне заземлення. До речі, практично всі безперебійники тесту мають телефонні роз’єми RJ-11, але не всі оснащені роз’ємами RJ-45, що використовуються для захисту мережі.

Також вітається наявність розеток

з фільтрами для підключення пристроїв, які не потребують захисту від раптового вимкнення від мережі (наприклад, принтера). Великою підмогою у роботі стане

і спеціальне програмне забезпечення (якщо таке йде в комплекті), яке в більшості випадків допомагає відстежити ступінь завантаження ДБЖ, заряду його батарей, а також виставити пороги спрацьовування модуля AVR з урахуванням особливостей електроживлення в конкретному регіоні.

Важливо для правильної оцінки джерела безперебійного живлення також те, наскільки відповідають дійсності паспортні дані про вихідну напругу та частоту, а також дані про фактичний діапазон допустимих вхідних напруг. Адже ці показники є архіважливими для справної роботи ДБЖ. До речі, у таблиці можна знайти достовірні відомості щодо кожного з протестованих нами ДБЖ, серед яких є й вищеназвані параметри.

У ряду характеристик ДБЖ окремо стоїть формфактор і безпосередньо пов’язаний з ним дизайн пристроїв. Сюди можна віднести і наявність чи відсутність інформаційного дисплея. Але якщо з останнім все ясно – його присутність сама по собі додає пристрою плюсів, адже екранчик відповідає за такі важливі інформаційні дані, як заряд батареї та вихідна напруга, – то на смак та колір (в даному випадку на форму пристрою) товариша, як відомо ні. Тут все залежить від забаганки господаря, чи це традиційна «цеглинка» або нестандартний підхід – формфактор, що дозволяє розмістити пристрій як вертикально, так і горизонтально (у нашому тесті таких двоє – MGE Ellipse 600 і Sinapse 5105).

Словом, вибирати є з чого. А для найбільш вдалого вибору пропонуємо скористатися порівняльною таблицею з основними характеристиками та результатами тестування п’ятнадцяти ДБЖ.

Матеріал статті у форматі PDF (завантажити)

Robo User
Web-droid редактор

     

Читайте також