Дослідження: активні геймери найчастіше довіряють теоріям змови

Нове дослідження, проведене у Великій Британії компанією More in Common спільно з Інститутом сторітелінгу AKO при Лондонському університеті мистецтв, показало несподівані результати: молоді чоловіки, які активно грають у відеоігри, вдвічі частіше вірять у теорії змови порівняно із середніми показниками по країні.

В опитуванні взяли участь 2000 британців віком від 18 до 24 років. Ця демографічна група була охарактеризована як «скептичні скролери». Вони становлять близько 10% населення країни та характеризуються такими соціально-економічними факторами, як низький дохід, наявність боргів та життя у соціальному житлі за місцем народження.

Чому «скептичні скролери» не довіряють новинам

Для цієї категорії молодих людей характерне повне ігнорування традиційних джерел інформації – ТБ, радіо та друкованої преси. Натомість вони віддають перевагу YouTube, тематичним подкастам та соціальним мережам. Варто зазначити, що відеоігри займають у житті цих людей значну частину вільного часу.

Ставлення до конспірології та медіаграмотності

Дані дослідження підтвердили, що представники цієї групи вірять у існування прихованих еліт, які таємно керують глобальними процесами. При цьому учасники опитування переконані, що мають навички дезінформації вчетверо краще, ніж середній обиватель, хоча це самосприйняття розходиться з об’єктивною реальністю.

Відеоігри як спосіб захисту від ідеології

Автори дослідження проаналізували, чи відеоігри можуть стати інструментом освіти для аудиторії, схильної до споживання неперевірених даних. Результати виявилися неоднозначними: після експериментів з ітераціями, спрямованими на перевірку достовірності даних, багато гравців відчули себе обдуреними.

Для “скептичних скролерів” гри – це не освітній інструмент, а спосіб втекти від повсякденних соціальних та політичних проблем. Вони очікують, що ігровий досвід залишиться чистим і вільним від будь-якої ідеології. Проте дослідники відзначають перспективність проектів, що розвивають критичне мислення. Як позитивні приклади, де гравцям потрібно самостійно аналізувати інформацію та робити висновки, згадуються соціальний детектив Among Us та симулятор прикордонного контролю Papers, Please.