Китай робить ставку на гуманоїдних роботів, але вони досі надто «дурні»

Поточний стан індустрії гуманоїдних роботів у Китаї

Китай стрімко нарощує потужності у сфері створення людиноподібних роботів. На сьогодні розробкою таких машин займається понад 150 компаній. Уряд вкладає значні кошти в індустрію, а станом на 2026 рік китайські виробники забезпечили близько 95% постачань від загального світового обсягу у 20 000 одиниць.

Обмеження продуктивності: чому роботи не замінюють людей

Попри публічні демонстрації, на практиці роботи все ще поступаються людині. У навчальних центрах Китаю роботи вчаться сортуванню вантажів, пакуванню продуктів та приготуванню кави. Однак процес навчання вкрай трудомісткий: новачкові-тренеру потрібно до 300 спроб, щоб досягти одного коректного руху, досвідченому — близько 50. Швидкість виконання завдань такими роботами часто становить лише 20% від продуктивності живого робітника.

Технічні перешкоди: ШІ проти фізики

Основна проблема полягає не лише в апаратній частині, а й в алгоритмах ШІ. Сучасні «моделі зір-мова-дія» вкрай складно тренувати. Для повноцінного «фізичного інтелекту» потрібно близько 100 мільйонів годин даних для навчання, тоді як галузь поки що має лише 500 000 годин. Крім того, роботи важко адаптуються до зміни умов — наприклад, зміна кута розташування предметів або освітлення робить виконання поставленого завдання проблематичним.

Інвестиції та ринкова стратегія

Згідно зі звітом Reuters, у першій половині 2026 року китайські державні структури інвестували не менше 230 мільйонів доларів в індустрію робототехніки, що значно перевищує 62 мільйони доларів за аналогічний період минулого року. Стратегія Китаю полягає в масовому створенні виробничих потужностей та субсидуванні галузі, щоб знизити витрати завдяки конкуренції.

Успішні кейси та перспективи

Попри загальну незрілість технології, є точкові досягнення. Компанія Galbot вже впровадила роботів в аптечні мережі, де вони ефективно справляються з вилученням товарів із полиць — показник успіху досягає 95%. Однак до виходу на рівень загального використання в промисловості ще далеко: поточні роботи поки що ефективніше виглядають на сцені, виконуючи танці або вправи кунг-фу, ніж у реальному виробництві.