Представники операторів та різних організацій з багатьох європейських країн не тільки представили власні здобутки, а й зупинилися на деталях, які ускладнювали реалізацію проектів.

Стан справ у Європі

Етапи розповсюдження цифрового телебачення у країнах Європи було відображено у доповіді представника групи компаній TDF Жана-Даніеля Пуассона. TDF – європейський оператор наземного телемовлення, який, розпочавши діяльність у Франції, поступово поширив її  на інші європейські країни. Ж.-Д. Пуассон представив інформацію щодо розповсюдження Digital Terrestial Television (DTTV або DТТ) у Європі станом на І квартал 2008 року.

У Франції запуск цифрового телебачення відбувся у березні 2005 року. Нині мережа DVB-T покриває територію, на якій проживає 80 % населення країни. Планується, що восени 2008 року будуть запущені три програми у форматі HD. У Фінляндії національний оператор Digita запровадив DTT у 2001 році. Наразі мережа DVB-T покриває всю країну. У Німеччині мережа DVB-T оператора Media Broadcast працює на 80 % території країни. Іспанська компанія Axion запустила DTT у регіоні Андалузія у 2005 році. Зараз покрито близько 20 % території Іспанії. В Естонії компанія Levira запустила DTT у грудні 2006 року, а нині цифрове телебачення доступне не менше 97 % населення.

Наразі аналогове телебачення вже відключено у Нідерландах, Швеції, Фінляндії, Швейцарії, Люксембургу. Цифрове ТБ запущено в Естонії, Литві, Великій Британії, Польщі, Чехії та ін. Незабаром планується запуск «цифри» в Словаччині, Латвії, Португалії. В Україні, Росії, Білорусі наразі цифрове ТБ тестується.

Мобільний напрямок

Наступним кроком стало впровадження у Європі мобільного телебачення Digital Video Broadcasting-Hаndheld (DVB-Н). Так, німецька філія TDF, Media Broadcast, реалізувала комерційний запуск послуг мобільного ТБ у Австрії. В Естонії компанія Lavira у квітні 2008 року запустила пілотний проект DVB-H у Таллінні. Фінська Digita отримала ліцензію на мережу DVB-H у березні 2006 року. Компанія поетапно запускала мережу і нині завершує торгові угоди для комерційного запуску послуг. У Франції TDF з партнерами завершили тестування DVB-H у Парижі. Незабаром планується розгортання національної мережі для комерційного запуску. Компанія Antenna Hungaria разом з партнерами запустила пілотний проект DVB-H в Угорщині. У березні 2007 року іспанська Axion започаткувала пілот DVB-H. У Польщі готується пілотний проект у Варшаві.

Для успіху впровадження мобільного ТБ доповідач рекомендує ще до отримання ліцензії побудувати надійні стосунки між телевізійними каналами і мобільними телевізійними дистриб’юторами. Серед останніх ключовими є оператори мобільного зв’язку. Крім того, за його словами, врегулювання питань на рівні законодавства відчутно впливає на можливі бізнес-моделі, а також на швидкість впровадження послуг на комерційній основі.

Британський перехід

Попри загальні тенденції впровадження цифрового телебачення, кожна європейська країна все ж вирізняється певними особливостями. Про технічні аспекти впровадження цифрового телебачення у Великій Британії поінформував технологічний директор Digital TV Group Саймон Гаунтлет (Digital TV Group – об’єднання компаній, які працюють у сфері цифрового ТБ). За його словами, однією з основних проблем переходу на цифрове телебачення є ефективне використання радіочастотного спектра. Digital TV Group запропонувала відповідний план щодо майбутнього використання у Великій Британії радіочастот наземного призначення. С. Гаунтлет повідомив, що нині в країні ведуться роботи з упровадження HD у платформу DTT з використанням нових стандартів DVB-T2. Це дозволить збільшити ємність каналів. HD-сервіси в мультиплексах планується запустити в країні з кінця 2009 року.

Розвитком цифрового ТБ у державі опікуються різні структури. Насамперед – це британський телекомунікаційний регулятор Ofcom. Значну роль виконує організація Digitaluk, яка об’єднує кілька компаній-мовників, операторів тощо. Це неприбуткова організація, метою якої є, зокрема, підтримка споживачів при переході на «цифру». Про діяльність Digitaluk розповів інспектор з дистриб’юції телеканалу ВВС Річард Ваггорн (ВВС входить до складу Digitaluk). За його словами, перший масштабний проект у країні реалізовано в м. Копленд, яке налічувало 25 тис. домогосподарств. Особливе значення приділялося рекламній кампанії, у ході якої реклама розміщувалася на будинках, автомобілях, у ЗМІ тощо. Найбільш дієвими, за словами Р. Ваггорна, виявилися листівки з інформацією про можливості цифрового ТБ, що надсилалися усім мешканцям, а також рекламні заставки на телеекранах.

На важливості рекламної кампанії наголосив у своєму виступі також і представник консалтингової компанії «Делойт Технолоджіз» Олександр Шелковніков. У результаті споживачі побачили чіткі етапи переходу на «цифру». Вони упевнилися, що вкладаючи кошти в сет-топ-бокси, дійсно отримають нові якісні послуги. Доповідач зупинився також на труднощах, що іноді виникають при переході. Так, радіочастотний спектр, що звільняється, виводять на відкриті торги. Купують його насамперед мобільні оператори, оператори широкосмугового доступу – «грошовитіші» конкуренти ТБ-компаній. Крім того, впровадження HD потребує більше радіочастотного ресурсу, тому оператори HD в якості альтернативи переходять на супутникову платформу.

Виключно «цифра»

Досвід країн, які вже повністю перейшли на DТТ, також був представлений під час форуму. До таких країн належать і Нідерланди. Тут процес «цифровізації» розпочався близько 2000-го року, коли частка кабельного аналогового телебачення становила понад 90 %, наземного аналогового ТБ – 4,2 %. У грудні 2006 року Нідерланди повністю відмовились від аналогового телебачення. Загалом за цей період частка кабельного аналогового ТБ (загальна кількість підключень) зменшилась до 87 %, цифрового кабельного ТБ – досягла 21,4 %, наземного цифрового ТБ – 6,7 %, супутникового – 11 %. Крім того, поступово зростає кількість підключень до цифрового ТБ на базі DSL/IP – з 1,9 % у 2005 році до 2,4 % торік. За словами представника міністерства культури, освіти та науки Нідерландів Бастіана де Коннінга, таких результатів досягнуто завдяки підтримці з боку держави, яка впровадила так зване адаптаційне регулювання. «Тоді для потреб цифрового ТБ було виділено 80 % необхідного спектра, ліцензії на користування РЧР видавались компаніям на 15 років. Оскільки це був новий ринок, то тендер на такі радіочастоти проводився за конкурсним принципом і компанії-переможці впродовж перших семи років мали преференції щодо платежів до бюджету», – відзначив він.

Представник Міністерства транспорту і зв’язку Фінляндії Тауно Айала повідомив, що всі аналогові мережі в країні були закриті рік тому. Мережа наземного цифрового ТБ охоплює 99,9 % усієї аудиторії. За словами доповідача, у країні 2,2 млн домогосподарств. Вони користуються наземним і кабельним ТБ у співвідношенні 50:50 (при цьому 7–10 % мешканців не мають телевізорів). Супутниковими мережами користуються 8 % населення.

У Фінляндії державне рішення про «цифровізацію» сітки телемовлення було прийнято в 1996 році, в серпні 2001 року запущено перший цифровий передавач. Загалом уряд інвестував у впровадження цифрового ТБ 2 млн євро.

Віддаючи належне організації широкомасштабної рекламної кампанії серед населення, Т.Айала радив сконцентруватися на використанні кількох основних меседжів: «нові канали», «новий контент», «краща якість звуку». У країні проводилися семінари, презентації. Волонтери пояснювали переваги нового формату ТБ. Було створено спеціальний сайт, організовано гарячу лінію, на яку протягом трьох років від абонентів надійшло 600 тис. дзвінків. Загалом, за словами Т. Айала, використовуючи метод «батога та пряника», споживачам варто давати тільки «пряник» і не залишати темними екрани телевізорів.

Robo User
Web-droid editor

      

Читайте також