Прогалини «цифри» в регіонах

Складнощі переходу регіональних телерадіоорганізацій (ТРО) на цифрові технології мовлення є комплексною та загальною для багатьох країн світу проблемою. Організація місцевого мовлення в нашій країні вимагає об’єднання зусиль органів державної влади, мовників, операторів телекомунікацій та провідних науковців і технічних фахівців галузі телерадіомовлення. Метою цього має стати пошук оптимального шляху впровадження цифрового мовлення в регіонах, при якому місцеві ТРО змогли б ефективно працювати в нових умовах. Такими гаслами починалась Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми впровадження цифрового мовлення на міжнаціональному, регіональному та місцевому рівні», яка тривала 24–25 квітня в Одесі. Її організаторами виступили Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова та Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ), офіційним інформаційним спонсором став журнал «Телемир» (ВД «СофтПрес») та інші. Захід зібрав понад півсотні представників місцевих та регіональних телерадіокомпаній, науковців і фахівців сфери телерадіомовлення та зв’язку.
У колі світових проблем
У дводенному обговоренні технічної, організаційної та правової проблематики взяли участь такі імениті фахівці, як, зокрема, Девід Вуд, який представляв Європейський союз мовників. У своєму виступі він наводив приклади шляхів розвитку цифрового телебачення у європейських країнах та зупинився на перевагах, якими володіють ті або інші з них і для яких інфраструктур вони більше прийнятні.
Щоразу Д. Вуд підкреслював, що найбільш доцільний шлях для впровадження цифрового мовлення кожна країна визначає для себе самостійно. Проте є практичний досвід інших країн, який можна використовувати. Відомо, що при здійсненні поступового переходу на цифрові технології мовлення, коли певний час у паралельному режимі працюватиме в ефірі «аналог» та «цифра», це коштуватиме країні дорожче, ніж коли аналогове мовлення триватиме до певного часу, після чого буде повністю відключено. Проте в першому варіанті глядачі сприйматимуть це спокійніше.
Світовому досвіду й тенденціям у розвитку цифрового мовлення присвятив свій виступ начальник відділу Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення, завідувач кафедрою теле- і радіомовлення ОНАЗ ім. О.С. Попова Олег Гофайзен. Він брав активну участь у дискусіях щодо розгляду можливих шляхів впровадження в Україні цифрового мовлення, щодо труднощів, які необхідно долати, зокрема у законодавчій площині. Також О. Гофайзен звернув особливу увагу учасників обговорень на необхідності постійної активної участі в розробці концепцій і технічних рішень наукових фахівців, думка яких наразі рідко береться до уваги.
Окремо обговорювались на заході проблеми та нюанси частотного планування впровадження цифрового ТБ на загальнонаціональному, місцевому й регіональному рівнях. Так, представник УНДІРТ Дмитро Маковеєнко розповів, що являє собою цифровий план України і звернув увагу на те, що після 2015 року аналогове мовлення в прикордонних регіонах країни стане неможливим, оскільки цифрові сигнали з сусідніх держав будуть глушити «наш аналог». Він підкреслив, що до повної «цифровізації» мовлення в країні необхідно практично наново організувати роботу всієї інфраструктури, переобладнавши діючі передавачі аналогового мовлення.
Крім того, при визначенні найбільш прийнятних способів реалізації місцевого мовлення повинні враховуватись специфічні особливості окремо взятого регіону. У своїй доповіді керівник Центру законодавчих ініціатив НАМ Ольга Большакова найбільшу увагу приділила нюансам впровадження цифрового мовлення саме на регіональному й місцевому рівнях: «Доцільність існування регіональних і місцевих ТРО незаперечна через специфічні особливості кожного регіону, його соціальні проблеми та культурні особливості». Вона наполягала на внесенні в Державну програму впровадження цифрового телерадіомовлення необхідних гарантій для збереження місцевого телебачення, що забезпечить інформаційні потреби населення.
МІТРІС під мікроскопом
Окрему увагу під час роботи конференції було присвячено обговоренню доцільності вровадження наземних DVB-мереж мовлення. Так, представник науково-виробничої фірми «Квант-М» (Львів) Леонід Вихрецький зупинився на наявних її перевагах, а саме: використання наземних регіональних інформаційних мереж в DVB-стандарті в деяких областях дозволить об’єднати на регіональному рівні міжнародні, національні й місцеві інформаційні мультимедійні послуги (телебачення, радіо, Інтернет, відеозв’язок тощо).
Серед можливих альтернатив розглядались переваги і недоліки мікрохвильової інтегрованої телерадіоінформаційної системи (МІТРІС). Зокрема, при побудові мультисервісних інтерактивних сотових цифрових телеінформаційних мереж. Також до переваг МІТРІСа Леонід Вихрецький відніс доступність обладнання для побудови такої мережі й те, що завдяки використанню малопотужних передавачів, що працюють за принципом мікрохвильового інтегрування, мовлення може вестись локально, тобто навіть на невеличкі населені пункти. На його думку, такий спосіб мовлення стане у нагоді для регіональних та місцевих ТРО, оскільки дозволить зберегти місцеве мовлення без вагомих витрат на «цифру».
У свою чергу, представники Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення переконані, що система має певні технічні недоліки, тонкощі яких досі повністю не описані. Зокрема, О. Гофайзен підкреслював, що розглядати МІТРІС як повноцінну систему передачі сигналу можна лише після того, як вона буде повністю досліджена, стандартизована й докладно описана. «Поки не буде досліджено, як працюватиме вся система в цілому, які перешкоди може створювати та як їх уникати, говорити про неї як про рятувальне коло зарано», – резюмував професор. Загалом учасники конференції одноголосно зійшлися на думці, що на стадії загальнонаціонального впровадження «цифри» в Україні потрібно розглядати всі можливості збереження регіональних й місцевих ТРО, включаючи систему МІТРІС, за умови її наукового обґрунтування та стандартизації.
Також у ході конференції своїм досвідом і баченням щодо впровадження цифрового ТБ поділилися представники Львівської філії Концерну РРТ, Одеського ОРТПЦ (обласний радіотелевізійний передавальний центр), а також багатьох інших вищих навчальних закладів.
Проект резолюції – на обговорення
Результатом роботи конференції стала розробка проекту резолюції у формі рекомендацій. Так, у ньому йдеться про необхідність внесення змін у законодавчі та нормативні акти для визначення справедливих та прозорих принципів розподілу радіочастотного ресурсу та його ефективного використання. Учасники обговорення вирішили звернутися до органів державної влади, до компетенції яких відноситься регулювання діяльності у сфері телерадіомовлення і зв’язку, з проханням вжити необхідних заходів для внесення таких змін і забезпечення реалізації встановлених ними принципів на практиці.
Крім того, учасники конференції визнали найбільш ефективним принципом використання РЧР у цифрових стандартах для загальнонаціонального та регіонального мовлення створення синхронних мереж наземного цифрового мовлення із використанням загальнонаціональних покриттів.
Для потреб місцевого мовлення визначення технології повинно здійснюватися з врахуванням специфічних умов конкретного регіону, технічних можливостей доступного частотно-територіального ресурсу та інформаційних потреб населення. У проекті резолюції розглядають кілька можливих варіантів реалізації місцевого мовлення, а саме:
• використання багатопрограмного мовлення у синхронних мережах із кодуванням сигналу, який дозволяє здійснювати доступ до програм мовлення на обмежених територіях;
• багаточастотних міні-мереж із використанням малопотужних передавачів для мовлення без створення синхронної мережі;
• технологій СВЧ (НВЧ) для реалізації багатопрограмного мовлення;
• використання кабельних коаксіальних та волоконно-оптичних мереж розподілу програм мовлення та використання ІР-технологій.
Після внесення остаточних коректив організатори конференції оприлюднять готову резолюцію, яка стане предметом обговорення під час проведення подальшої запланованої серії дискусій в регіонах із метою визначення найбільш оптимального шляху провадження «цифри» в кожній області.

Robo User
Web-droid редактор

     

Читайте також