Як комп’ютер з Intel Core 2 Duo допоможе мені в житті?, або просто Крок до мрії (Василий Цьось, победитель конкурса эссе)

Маленька кімната сільського будинку. Навкруги лунає шум дитячих голосів. Це гамір його маленьких братиків. Хлопчина в роздумах про своє майбутнє захоплено дивиться старенький ламповий телевізор, який як на зло виходить з ладу перед святами. Він добре пам’ятає, як перед Різдвом зi своїм братиком-близьнюком затомлено возив цей тяжкий ящик до майстра в кінець села, щоб на це велике сімейне свято мати змогу радіти з всією сім’єю, з країною, слухати музику і співати колядки. Саме з цього опуклого екрану він дізнався про таке для нього чудо, як комп’ютер. Він заздрив хлопчакам з кінофільмів, які так вправно натискають кнопки ще не знаної для нього «клавіатури».

От так в душі хлопчака зароджувалася мрія, яка була для нього і його батьків на той час чимось неймовірним. Але ще з самих малих дитячих тяжких буднів він засвоїв одне правило – щоб чогось досягти, потрібно працювати, докласти максимум зусиль.

Перший крок до своєї мрії — це вступ до педагогічного училища, де відкрилася нова спеціальність: «Вчитель трудового навчання і інформатики в початкових класах».

Він ніколи не забуде, як їх (його і брата-близьнюка), двох маленьких хлоп’ят, везла старша сестричка в старому автобусі здавати вступні документи, перші недоспані ночі вивчення недоученої в старенькій школі математики. Він не міг зрадити своїй мрії… Тривожно обливалося серце кров’ю перед екзаменатором. Це був не просто екзамен, це був його крок до майбутнього.

Перший урок інформатики – це, напевно, було для нього цікавіше ніж Гаррі Поттеру у школі магії. Саме там було натиснуто перші клавіші старенького комп’ютера з процесором Intel — 80386SX.

На першому курсі він був нижчим за всіх, але викладачі дивувалися його завзятістю. Хлопчина старався вчитися, боявся підвести надії замучених від сільської праці батьків, хотів бути прикладом для менших братиків.

Вже на другому курсі він дочитався в журналі, що існують процесори Intel-80486DX і DX2, які оснащуються кеш-пам’яттю ємністю 256 Кбайт. Комп’ютер для нього був ще однією мрією, тому клас інформатики став для нього другим домом, а машина з віртуальним мисленням гарним помічником у навчанні.

А як мама зраділа, коли отримала від сина першу власноруч зроблену кольору листівку… Він з хлопцями з своєї групи були на крок попереду в навчанні, бо вони вже могли говорити про комп’ютер, як про організм серцем в якому був процесор.

Вони почували себе гордо, коли вже самостійно могли «давати команди» процесору обчисляти прості задачі з програмування, а пізніше з комп’ютерної графіки, з відео монтажу. Крок до мрії був подоланий на останньому курсі училища, коли був зданий Державний іспит з інформатики на «відмінно».

Хлопця залишили працювати в училищі. Він активно і вміло працював з фото, відео. В цьому йому допомагав його віртуальний друг – комп’ютер. На даному етапі він як молода інформаційно освічена людина міг сам і без проблем оцінити параметри електронно обчислювальної машини, а головне процесора.

Другий крок до мрії він вже зробив впевнено самостійно вступивши на заочну форму навчання спеціальності «Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні».

Тяжкий період – армія. Але йому було легше, заздрили хлопці однополчани, бо він міг дати відповідь на запитання: «Що таке компанія Intel?», «Як вибрати потужний процесор цієї компанії, щоб без проблем працювала багатотисячна комп’ютерна база даних, комп’ютерна мережа? і т.д.». Молодий чоловік продовжував службу, був адміністратором комп’ютерної мережі. Це дозволило йому, приклавши зусиль, не переривати паралельно заочне навчання, а головне йти до мрії…

Просили залишитися на надстрокову службу, але він відмовився — в душі він вчитель, його покликання на крок піднімати малих хлоп’ят і дівчаток до своєї, якоїсь високої мети…

Матеріально тяжко працювати і заочно вчитися. Він планує серйозно зайнятися комп’ютерною графікою і відео монтажем. Молодий на роки, зате інформаційно освічений юнак знає, що для цього йому потрібний комп’ютер з потужним «серцем» – процесором Intel Core 2 Duo.

Intel Core 2 Duo, Intel Core 2 Duo… — він буде в мене, оптимістично налаштовує себе молодий чоловік, бо добре знає, що це елемент, на даному етапі його життя, колись зародженої в дитячому серці мрії… Думаючи про це в його голові пробігають думки про компанію Intel, тисячі працівників, неуявне слово нанотехнології. Так ці люди також піднімають когось на один крок до мрії, особливо таких хлопчаків і дівчаток, яким колись був він…

Подаруй людині мрію і навчи правила, що для її здійснення потрібно вимаbгати від себе максимум, і на світі на одну щасливішу людину буде більше…

Це одна з мійльонів історія людини, яка хоче досягти в житті висот — про мене. А таких колишніх дітлахів багато і вони повинні знати, що їм не обійтися без потужного електронного помічника і пам’ятати сказане вище правило.

Компанії Intel дарує частинки мрії, для багатьох людей — це потужні комп’ютери на основі процесорів — Intel Core 2 Duo!

Хай мрії здійснюються! А ми будемо крокувати швидше і ширше з Intel Core 2 Duo і обов’язково досягнемо успіху!…

Robo User
Web-droid редактор

     

Читайте також