Сьогодні оператори і провайдери виявилися залежними від Укртелекому в плані використання його монопольної інфраструктури. Національний оператор управляє стратегічно важливим ресурсом – мережею телефонної каналізації (ТК), яка, на думку більшої частини суб’єктів ринку телекомунікацій, є ресурсом спільного користування, у різний час переданим на баланс оператору. Однак іншої позиції дотримується заступник голови правління Укртелекому з питань маркетингу і продажів послуг Ігор Сиротенко і вважає, що телефонна каналізація є власністю підприємства і, відповідно до Господарського кодексу України, оператор має право розпоряджатися своїм майном.
Проте відомо, що починаючи із 2000-х років по нині Укртелеком проводить роботи з оформлення права власності на ТК. Однак вирішення цього питання ускладнюється існуванням розбіжностей у положеннях українського законодавства (див. нижче) та необхідністю сплачувати податки за оформлення у власність. Зі свого боку І. Сиротенко відзначив: «Менеджмент оператора не є власником цього ресурсу або якої-небудь іншої частини його майна. Тільки уряд повиннен прийняти рішення, яким чином та з яким майном (з ТК чи без них) відбудеться приватизація Укртелекому». Також він підкреслив, що його ринкова вартість залежатиме від вирішення питання стосовно власності ТК. На думку голови правління ІнАУ Тетяни Попової, той факт, що підприємство приватизуватиметься з усією національною мережею ТК, може стати масштабною проблемою для подальшого розвитку ринку телекомунікацій. «Більше того, від цього може постраждати споживач», – вважає Т. Попова.
Разом з тим на мережі телефонних каналізацій, які будував не Укртелеком, можуть претендувати територіальні громади міст. Зокрема, про свою позицію заявили представники Київської міської державної адміністрації (див. нижче). Поки це «гаряче» питання вирішуватиметься на вищому рівні, заручниками ситуації стали учасники ринку, які наголошують на зловживанні Укртелекомом своїм монопольним становищем у цьому питанні.
Сам собі регулятор?
За довгі роки по-різному складалися відносини Укртелекому з іншими учасниками ринку телекомунікацій. За словами директора компанії Relcom Ukraіne Олексія Бурсука, з 1994 року провайдер взаємодіє з Укртелекомом і відтоді періодично змінювалася політика останнього: «Спочатку висловлювалася думка, що провайдери паразитують на його мережах, тому при отриманні доступу до якого-небудь ресурсу їх примушували купувати опціони або застосовували інші механізми». Однак всі питання так чи інакше вирішувалися і механізм роботи був налагоджений.
Восени минулого року оператори телекомунікацій неодноразово нарікали на зміну у гірший бік ставлення до них Укртелекому: почали серйозно затримуватися строки видачі технічних умов (ТУ), штучно обмежувався доступ до планшетів та картограм ЛКС, каналізаційних споруд тощо.
За словами члена правління ІнАУ Олександра Ольшанського, зараз Укртелеком, управляючи цим ресурсом спільного користування, практично «душить» бізнес усіх приватних операторів і провайдерів. Наскільки реальні побоювання операторів та провайдерів та яка позиція керівництва Укртелекому у цьому питанні?
Варто почати з того, що всі питання, пов’язані із телефонною каналізацією, регулюються внутрішніми документами Укртелекому. Зокрема, політика взаємин Київської міської філії (КМФ) Укртелекому з іншими операторами складалася на основі інструкції від 2001 року «Про порядок взаємодії КМФ Укртелекому з орендарями кабельно-каналізаційних споруд». Однак наразі відповідний документ не діє і 23 січня 2008 року ця філія Укртелекому видала «закритий» наказ № 94 «Про встановлення порядку розробки та надання ТУ КМФ Укртелекому для операторів (провайдерів) телекомунікацій… та порядку надання допуску на виконня робіт у кабельній каналізації філії, згідно з наданими технічними умовами».
На думку учасників ринку, із виходом цього наказу ситуація стала загрозливою. Для прикладу О. Ольшанський навів положення документа, у яких прописані випадки, коли операторові можна відмовити у прокладанні кабелю у ТК. Зокрема, якщо «реалізація технічних умов є збитковою для філії або передбачає надання замовником послуг третьому операторові, або призводить до взаємоз’єднання мереж різних операторів». Основні обмеження операторів і провайдерів у правах з боку КМФ Укртелекому висловили учасники ринку в ході роботи круглого столу «Конструктивний діалог операторів – можливість цивілізованого телекомунікаційного ринку України». Вони містяться у письмових «поясненнях» Укртелекому і полягають у тому, що операторам обмежують доступ до ТК у зв’язку із «перспективними планами розвитку Укртелекому, що стосуються розвитку мереж широкосмугового доступу і підключення базових станцій мобільного зв’язку третього покоління «Утел» до АТС філії». Коментуючи такі дії КМФ Укртелекому, І. Сиротенко висловив незадоволення цим і запевнив, що дане питання з’ясує особисто.
Вартість питання
Наразі діє ще один внутрішній наказ Укртелекому – від 30 грудня 2003 року, – який увів тарифи на так званий «вхід» до ТК. За словами президента компанії «Адамант» Івана Пєтухова, у наказі сказано, що «будівництво каналізації і розширення наявної вимагає значних капіталовкладень, повернення яких повиненно компенсуватися наданням місця у ТК іншим споживачам». «Таким чином, щоразу, прокладаючи кабель, оператор платить Укртелекому за вхід до ТК: до 12 мм – 1781 грн, 12–25 мм – 3,5 тис. грн, 25–41 мм – близько 7 тис. грн, незалежно від того, прокладається новий кабель або замінюється старий. Більше того, заміна йде зі зменшенням діаметра кабелю», – підсумував він. З іншого боку для оператора та його інвесторів нерентабельно зводити власті ТК. Це відзначив Кирило Козлов, директор із роботи з операторами компанії «Голден Телеком», яка має відповідну практику. Він вважає, що після зведення ТК доводиться довго чекати прибутків, які покриють витрати і, крім того, їх будівництво супроводжується чималими проблемами із землевідведенням.
Однак керівництво Укртелекому вважає цей наказ доленосним, оскільки він змінив сформовану практику нечесних працівників Укртелекому брати гроші у свою кишеню за вхід до ТК, а операторів – ходити і домовлятися з його представниками на місцях. Крім того, відстоюючи високі тарифи за вхід до ТК в. о. директора Київської міської філії Укртелекому Василь Гандабура навів дані, згідно із якими затрати на побудову ТК із прокладкою волоконно-отпичного кабелю покриються більш ніж через 100 років. «Таким чином, сьогодні Укртелеком не заробляє на здачі в оренду ТК, хоча, можливо, потрібно було б цим займатися», – підкреслив він.
Столична статистика
Найбільша кількість запитів операторів і інтернет-провайдерів стосувалася видачі Укртелекомом ТК на прокладку (докладку) кабелю у Києві. Саме столицю й обслуговує КМФ Укртелекому.
Відповідаючи на запитання учасників ринку телекомунікацій, В. Гандабура коротко охарактеризував ситуацію у столиці і висвітлив останні тенденції. Так, якщо в 2005 році до філії надійшло 4200 запитів від операторів, то в 2007-му їх кількість сягнула 7200. Тільки у І кварталі 2007 року надійшло 620 запитів, тоді як за аналогічний період 2008-го – 1578 (утричі більше). Проте, якщо колись оператори зверталися за ТУ для прокладки (докладки) телефонного кабелю за конкретними адресами, потім – за назвами вулиць, то наразі у зверненнях йдеться про видачу ТУ на мікрорайони. Підсумовуючи, В. Гандабура зазначив: «Поточного року філія видала понад 500 ТУ. Але через значне збільшення обсягів робіт залишилося чимало неопрацьованих запитів – понад 10 тис. будинків» (дані станом на квітень 2008 року). Крім того, в минулому році КМФ Укртелекому проклала 590 км кабелю, тоді як оператори різних форм власності – 2011 км (у чотири рази більше).
Оператори також нарікали, що Укртелеком у поточному році практично не продовжує договори оренди технологічних приміщень із іншими операторами, які вже створили там тисячі технологічних майданчиків. У свою чергу, В. Гандабура запевнив операторів, що за останні три роки в Києві не було відмовлено жодному операторові, але зазначив, що є тимчасові затримки, пов’язані з необхідністю узгоджень низки технічних проблем.
Можливості для прориву
Оператори та провайдери наголошували на необхідності Укртелекому розробити умови отримання для учасників ринку ТУ для прокладки кабелю. Ігор Сиротинко погоджувався із цим, однак зауважив, що картограми ТК ніколи не будуть у публічному доступі.
Зі свого боку пропозиції щодо можливості проведення конкурсів на доступ до ТК там, де на них є чималий попит, вніс І. Пєтухов. «Коли ситуація стане прозорою, оператори зрозуміють, на яких умовах можна отримати доступ до каналізації. Більшість з нас готові вкласти гроші у спільне будівництво ТК», – заявив він. Також як варіант було запропоновано встановити одноразову високу плату за вхід оператора до ТК. Ігор Сиротенко висловив готовність переглянути тарифи за «вхід»: «Якщо оператори вважають цей наказ недоцільним, потрібно подумати, як зробити по-іншому. Можна розглянути варіант, коли за вхід до ТК Укртелеком не встановлюватиме плати, але введе тарифи на видачу ТУ, де і врахується плата за вхід. У такому разі ми можемо взяти на себе роботи з проведення докладки каналів за певну суму».
Внесення змін до Закону України «Про телекомунікації» оператори вважають найбільш ефективним варіантом виходу із ситуації, що склалася. Потрібно зробити «доступ до ТК» телекомунікаційною послугою і визначити за регулятором право розробляти правила доступу до неї. З такою пропозицією виступила Т. Попова. У свою чергу, І. Сиротенко запропонував відмовитись від використання слова «телекомунікаційна» і додав: «Ми погоджуємося взяти участь у розробці відповідних змін і внесемо свої пропозиції. Керівництво оператора добре розуміє – блокувати доступ до ТК іншим учасникам ринку можна ще певний період, проте рано чи пізно це призведе до кризи. Наша позиція – вирішити це питання якомога раніше, і до того ж усім разом. Зрештою, це і для нас частина бізнесу».
Однак на сьогодні розв’язання питань зависло в повітрі й остаточного рішення щодо зміни умов Укртелеком не прийняв, хоча і пообіцяв зустрітись з операторами за місяць. Цей термін минув і відомо лише, що ситуація змінилась тільки для поодиноких учасників ринку, а покращення загальних умов роботи на ринку немає.
Думки з приводу
Ігор СИРОТЕНКО, заступник голови правління Укртелекому з питань маркетингу і продажу послуг
Сьогодні найголовнішим клієнтом для Укртелекому є кінцевий абонент. Ми зрозуміли, що основні гроші, які ми зможемо одержати, перебувають у споживачів наших кінцевих послуг. При цьому ставлення до інших учасників ринку – операторів і провайдерів – не змінилося у гірший бік, хоча ми конкуренти. Переконані, що більше буде абонентів на ринку, то більше ми одержимо доходів. І практика це довела: за останні три роки доходи Укртелекому зросли не тільки внаслідок значного зростання нашої клієнтської бази, а і через загальний приріст абонентів усіх операторів телекомунікацій. Разом з тим з’явилася й інша тенденція – витік трафіку в мережі мобільних операторів, із чим стикнулися приватні оператори, які працюють у бізнес-сегменті для корпоративних клієнтів. Тому зараз на ринку йде боротьба за кінцевого користувача; ця боротьба «розпалюється» і на ринку приватних операторів. Тож для діяльності всіх операторів потрібно ще більше ресурсів, у тому числі й телефонних каналізацій.
Я визнаю, що Укртелеком повинен переглянути свою позицію «не пускати» операторів до телефонної каналізації, тому що це може поховати під собою весь ринок. Здається, це питання прямо пов’язане з неправильними діями окремих посадових осіб Укртелекому, і ми це виправимо. Спільно з операторами та інтернет-провайдерами будемо шукати конкретні шляхи, які б працювали саморегулюючим способом.
Володимир БАБЕНКО, начальник відділу Головного управління зв’язку, інформатизації та захисту інформації КМДА
У Київській міській державній адміністрації (КМДА) дуже серйозно ставляться до ситуації з телефонними мережами Укртелекому. Ми неодноразово звертали увагу оператора на ст. 10 Закону України «Про телекомунікації» і направляли листи, щоб розв’язати питання із земельним сервітутом.
Наразі у столиці приватизується земля і дедалі важче добратися до комунікацій під землею. Крім того, КМДА активно будує і перекладає чимало телефонних мереж, які потім передаються у правокористування КМФ Укртелекому. Однак власником майна, яке будувалося за комунальні кошти, є територіальна громада Києва. Ще торік КМДА направила запит Укртелекому стосовно необхідності сплачувати за користуванням цим ресурсом. Однак відповіді на нього так і не отримали. У свою чергу Київська міська державна адміністрація пропонує Укртелекому віддати телефонні каналізації на обслуговування комунальному управлінню, яке буде створено із відповідною метою.
Довідка ДКЗ
Земельний сервітут і ТК
У законодавстві України існують два основних нормативно-правових акти, які регламентують земельні відносини – Цивільний (ЦК) і Земельний кодекси (ЗК). У відповідності до ст. 395 ЦК одним з майнових прав на чуже майно є сервітут. Окремим видом є земельні сервітути (ЗС), які згідно ЗК встановлюються за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок. Право ЗС виникає з моменту державної реєстрації договору або рішення суду про встановлення ЗС органом, що здійснює державну реєстрацію прав на землю.
Крім того, у галузевому законодавстві – Законі України «Про телекомунікації» (ст. 10 – «Про землі телекомунікацій», п. 6) сказано: «Особи, які відповідно до цього закону отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначеих ЗК (2768-14), для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень. Розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень телекомунікаційних мереж для власників або землекористувачів установлює Кабінет Міністрів».

Robo User
Web-droid editor

      

Читайте також