Оператори в пошуках важелів впливу

Навколо мобільного WiMAX
За даними WiMAX Forum, уже понад 200 пілотних і комерційних WiMAX-мереж функціонують у 65 країнах світу. Багато операторів покладають великі надії на технологію мобільного WiMAX, тоді як аналітики розглядають можливості її конкуренції з 3G.
Директор Intel із розвитку безпроводових технологій у Росії та країнах СНД Дмитро Ларюшин у своєму виступі відзначив, що компанія вже закінчила розробку своєї першої мікросхеми для мобільного WiMAX.
У комбінації з анонсованим раніше багатосмуговим WiMAX-/Wi-Fi-радіомодулем ця система – IntelWiMAX Connection 2300 – є закінченим рішенням для побудови мобільного термінала WiMAX. Крім того, Intel уперше включила підтримку антенної технології МІМО у своє рішення, що дозволяє поліпшити якість сигналу і підвищити пропускну здатність радіоканалу. Впродовж 2007 року компанія проводила також лабораторні та польові випробування мікросхеми Echo Peak, яку планується вбудувати в наступну мобільну платформу – Montevina або Centrino-2. Запуск цієї платформи, за словами Д. Ларюшина, призначений на літо поточного року. На 2008 рік заплановано введення в експлуатацію комерційних мереж мобільного WiMAX, нагадав він.
Керівник відділу безпроводових мереж компанії «S&T Софт-Тронік» Сергій Бобров докладно розглянув особливості технології і перспективи мобільного WiMAX. Серед них він відзначив наявність хендовера, зростання кількості піднесучих, використання технологій MIMO Matrix/AB і Beamforming.
У свою чергу, компанія «ІНВЕКС Телеком» презентувала WiMAX-рішення Win-MAX (стандарти IEEE 802.16 d/e) нового для українського ринку виробника безпроводового устаткування WiNetworks (http://www.winetworks.com).
Зазначимо, що світові виробники включають у свої продуктові портфелі обладнання на базі різноманітних безпроводових технологій. Так, на конференції було представлено рішення мобільного WiMAX від Alcatel-Lucent, продукція компанії ZyXEL для безпроводових мереж доступу, WiMAX- і 3G-обладнання від Huawei, розглядалися також можливості та переваги систем стандарту IEEE 802.11n.
Надії і розчарування операторів
Час іде, а для українських операторів, які отримали WiMAX-ліцензії в діапазоні 5 ГГц, досі залишається актуальною проблема устаткування, точніше його високої вартості. До того ж, очевидно, ефективної моделі бізнесу з використанням фіксованого варіанту цієї технології (стандарт IEEE802.16-2004) так і не було знайдено, і деяких операторів хвилює питання, що робити із придбаними частотами.
Заступник директора компанії IMC Костянтин Жакун висловив думку, що WiMAX так і не став масовим, а залишився нішевим рішенням (за словами С. Боброва, навіть WiMAX Forum не збирається проводити подальших випробувань на сумісність обладнання стандарту IEEE802.16-2004). Як відзначив К. Жакун, заявлена раніше швидкість передачі даних і дальність роботи базових станцій (БС) за цією технологією значно перебільшені. Робота в непрямій видимості в місті вдається не більш ніж на відстань 1–2 км від БС. Затримки в мережі сягають 300 мс, що перешкоджає наданню клієнтам таких сервісів, як IP-телефонія, онлайнові ігри тощо. Вартість БС починається від $10 тис., абонентських терміналів – від $800 (цю тезу заперечували інші учасники, які вважають, що ціна такого обладнання значно нижча). Хай там як, але IMC прагне пропонувати своїм замовникам рішення класу pre-WiMAX.
А регіональних операторів з WiMAX-ліцензіями в діапазоні 5 ГГц К. Жакун назвав заручниками ситуації, коли устаткування дороге, ринок не регулюється, а потрібно освоювати РЧР, повертати інвестиції. Технологія WiMAX – рішення для національних операторів, заявив він. До того ж мобільний WiMAX у 5 ГГц діапазоні реалізовуватися не буде, і загалом нішу мобільного WiMAX уже активно освоюють CDMA-/ 3G-оператори.
Водночас на українському ринку здійснюються спроби випуску вітчизняного абонентського обладнання. Про це йшлося в презентації компанії «Юнідата», яка представила WiMAX-термінал власного виробництва – модель MAXBridge CPE 5.2 стандарту IEEE802.16-2004 (роздрібна ціна не перевищує $450). Також було представлено PTP-рішення MAXBridge 3,5 для діапазону 3,4–3,6 ГГц.
Тим часом на користь proprietary-рішень висловився комерційний директор компанії «Вита-Сервис» Олександр Григор’єв. Він розповів про мережі широкосмугового безпроводового доступу (ШБД) для служб державно-муніципальних органів і структур громадської безпеки на прикладі комплексного рішення для адміністрації Краснодара (Росія). Доповідач відзначив, що у світі складається практика виділення діапазону частот 4,9 ГГц під мережі громадської безпеки. У Краснодарі на базі безпроводової технології MESH було створено комплексну систему моніторингу і безпеки ЄДДС-112 для МНС Росії. До її складу увійшли автоматизовані системи оперативно-диспетчерського управління і моніторингу транспортних засобів, система інтелектуального відеоспостереження та ін. На думку О. Григор’єва, побудова мереж громадської безпеки на базі технології WiMAX на сьогодні економічно недоцільна (зокрема, через зайнятість у Росії відповідних діапазонів частот). Доповідач повідомив також, що в РФ зараз створюється низка відомчих мереж громадської безпеки.
Достукатися до законодавця і регулятора
Про значення частотного регулювання у процесі впровадження нових радіотехнологій розповів керівник управління радіочастот НКРЗ Сергій Сарапулов. Він висловив надію, що в першому півріччі 2008 року перспективні радіотехнології (зокрема, WiMAX – авт.), буде переведено в статус діючих. С. Сарапулов нагадав, що торік постановою Кабінету Міністрів вдалося затвердити порядок залучення коштів для конверсії РЧР. НКРЗ готова впроваджувати нові радіотехнології, заявив він.
На його думку, потрібно розробити методику збору коштів за користування РЧР – більш гнучку, з урахуванням старих і нових тарифів (у тому числі пільгових, для впровадження інноваційних радіотехнологій) і довести цей процес до прийняття Кабміном відповідної постанови. А Wireless Ukraine варто активізувати свою міжнародну діяльність для того, щоб вносити свої пропозиції напряму, адже статут МСЕ допускає членство громадських організацій.
Для впровадження таких нових технологій, як 802.11n, потрібно активніше інформувати про них чиновників. Зокрема, доцільним є проведення відповідної НДР із перспективою внесення нових технологій до Плану використання радіочастотного ресурсу України. Тоді стане можливою видача відповідних ліцензій операторам, вважає С. Сарапулов.
Учасники конференції жваво обговорювали форми взаємодії Wireless Ukraine з регулювальними органами з метою внесення до законодавчих і нормативних актів положень, що відображають інтереси операторів. Відзначалася необхідність активізувати діяльність представників асоціації в межах громадських рад при НКРЗ і Мінтрансзв’язку, профінансувати залучення до роботи у Wireless Ukraine кваліфікованого юриста, знайомого з галузевими проблемами. Пропонувалося навіть підготувати відкритий лист до Президента і Кабміну про те, як скрутно в галузі при недіючому регуляторі. У свою чергу, чиновники закликали всіх зацікавлених осіб частіше знайомитися з проектами документів на сайті НКРЗ (www.nkrz.gov.ua/discuss/).
А наприкінці форуму з вуст представників комісії пролунало повідомлення: «Мінтрансу (читай — Держзв’язку) не вдалося узгодити з Міністерством оборони проект змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України)»…

Robo User
Web-droid редактор

     

Читайте також