«Маркований консенсус»

Напередодні введення в дію рішення НКРЗ № 802, яке мало статись 6 червня, великі торговельні мережі та вендори голосно висловили своє невдоволення процедурою маркування, яку на той час «пропонували» їм НКРЗ та УДЦР. Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону до України радіоелектронних засобів і вимірювальних пристроїв передбачало процедуру подвійного маркування. Перше – під час виробництва мобільного телефона за угодою з УДЦР безпосередньо виробником на заводі. Цей знак підтверджував, що телефон сертифікований в Україні і призначений для реалізації на її території. Друга процедура – маркування захисним голографічним елементом – повинна була проводитися вже після перетину митного кордону України. Саме вона і викликала негативну реакцію з боку суб’єктів ринку.
Галузевим держструктурам, як і суб’єктам ринку, конфлікт невигідний. Тому невдовзі обидві сторони почали спільно шукати прийнятне вирішення проблеми і вони його знайшли.
Заспокійливе для ринку
Начальник УДЦР Павло Слободянюк повідомив, що Центр підготував зміни до рішення НКРЗ № 802, які скасовують другу процедуру маркування. Замість неї оператор ринку, який має намір централізовано ввозити мобільні телефони, повинен надавати до Центру інформацію з ІМЕІ офіційно ввезених телефонів (унікальний код пристрою, який надається йому безпосередньо на заводі підприємства-виробника).
Механізм централізованого ввезення передбачає занесення усіх імпортерів до певних реєстрів, які будуть доступні УДЦР. Тобто для того, щоб ввезти партію мобільних телефонів, до Центру матиме право звернутися або представництво виробника в Україні, або безпосередньо імпортер, який за погодженням з першим внесений до реєстру імпортерів. Таким чином, УДЦР отримає можливість перевіряти два параметри: чи телефон вироблений для України, та чи ввезений він легальним шляхом. Але для інших бажаючих ввезти мобільні телефони процедура подвійного маркування залишатиметься незмінною.
Власне, виробники ніколи не були проти механізму маркування на виробництві. Він працює вже близько 2,5 років, і відповідні угоди з УДЦР має більшість виробників мобільних телефонів, які працюють на українському ринку. Тобто, тут все залишається без змін.
Ексклюзив «для своїх»
Ще один пункт змін до рішення № 802 передбачає, що імпортувати мобільні телефони в Україну в режимі централізованих постачань мають право лише суб’єкти підприємницької діяльності, яких вендори занесли до реєстру імпортерів та які є платниками ПДВ. Тобто цих суб’єктів визначає сам виробник; інформація про таких партнерів знаходитиметься у відповідному реєстрі.
Наразі більшість операторів ринку реалізації мобільних телефонів наполягають на тому, щоб в Україні дозволили виключно централізоване постачання такої продукції. Як зазначив П. Слободянюк, цю ініціативу важко реалізувати, оскільки вона потребує внесення комплексних змін до законодавства України. За їх відсутності для тих підприємців, які забажають ввозити телефони невеликими партіями, УДЦР доведеться залишити процедуру подвійного маркування.
Подвійний ефект
Водночас для контролю за процедурою ввезення мобільних терміналів УДЦР має намір зобов’язати імпортера або підприємство-виробника протягом 10 днів після перетинання митного кордону України надавати до Центру завірену копію вантажної митної декларації і перелік кодів ІМЕІ в електронному вигляді. Ця інформація, за словами Павла Слободянюка, потрібна УДЦР для ведення бази ІМЕІ, яку створять найближчим часом. Така база даних надасть можливість будь-якому контролюючому органу або громадянину, який бажає придбати телефон, визначити, чи є телефон легально ввезеним на територію України. Споживачу зробити це можна буде просто: при купівлі телефона достатньо буде відправити SMS-повідомлення без тексту на певний номер. Невдовзі на апарат прийде відповідь стосовно його наявності або відсутності у базі даних ІМЕІ УДЦР. Відповідні технічні рішення Центр наразі відпрацьовує.
До речі, така процедура існує у більшості західних країн. Якщо й «Укрчастотнагляд» зможе її реалізувати, це вирішить і питання з викраданнями мобільних телефонів. Тобто після надходження заяви про викрадення телефона з певним ІМЕІ, код вноситься до «чорного списку» оператора мобільного зв’язку, і обслуговування такого апарата припиняється.
Але при цьому залишається відкритим питання юридичного оформлення як права власності, так і факту викрадення мобільного телефона. Адже при купівлі телефона його власник має підтвердити мобільному оператору, що він є власником саме цього апарата з певним ІМЕІ. Наразі залишається відкритим питання, які саме документи будуть потрібні для цього. Можливо, «Укрчастотнагляд», наприклад, пропонуватиме власнику телефона надати паспортні дані для внесення у свою базу і підтвердження користувача під час надсилання SMS-запиту щодо легальності телефона.
Решта – окремо
«Ми зараз шукаємо таку термінологію, щоб ці правила розповсюджувались не просто на мобільні телефони, а на мій погляд, мова повинна йти про абонентські засоби доступу до мереж. Адже вже сьогодні є популярними засоби доступу до мереж Wi-Fi, найближчим часом набудуть популярності засоби доступу до мереж WiMAX тощо. Тому сподіваюсь, ми зможемо знайти правильне рішення, яке дозволить говорити не про мобільні телефони, а про засоби абонентського доступу до мереж. Думаю, це буде більш правильним», – зазначив начальник УДЦР. Але відносно інших РЕЗ (базові станції, передавачі тощо) передбачено все ж таки залишити процедуру маркування. Це дасть змогу Центру дозволяти ввезення обладнання, яке не заборонено для використання на території України.
Також «Укрчастотнагляд» планує суттєво збільшити перелік кінцевого обладнання, для ввезення і використання якого не потрібні відповідні дозволи. УДЦР переглядає його раз на три роки з метою актуалізації.
Оргпитання
Окрім цього, Центр планує значно зменшити вартість видачі дозволів на ввезення мобільних терміналів. Це відбудеться за рахунок технічних робіт щодо ведення бази даних ІМЕІ, які мають скоротити витрати порівняно із роботами з маркування. Проте для реалізації цього наміру на практиці мають бути внесені відповідні зміни до Граничних тарифів на послуги УДЦР, оскільки «Укрчастотнагляд» – державне підприємство, вартість послуг якого встановлює держава.
А поки що Центр робить те, що йому під силу – вживає заходів для скорочення терміну обробки заявочних документів щодо ввезення РЕЗ в Україну. За словами П. Слободянюка, сьогодні 99 % документів на ввезення готові через три дні після звернення.
Камінь спотикання
Єдине, що затримує УДЦР на шляху реалізації озвучених змін – невирішеність питання із дієвістю НКРЗ. Єдиним законним шляхом введення їх у дію є прийняття відповідного рішення комісії. Поки вона не проводитиме засідань, такої можливості не буде.
Тому саме прийняття рішення НКРЗ та його реєстрація в Мін’юсті наразі є основною перепоною для таких сприятливих для ринку нововведень. Тож, всі чекають.

Robo User
Web-droid редактор

     

Читайте також